Святкові урочистості з нагоди 1031 річниці Хрещення Київської Русі розпочалися у Спасо-Преображенському соборі Вінниці зі святкової Літургії.
Її очолив митрополит Вінницький і Барський Симеон, до котрого приєдналися митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр, духовенство та віряни колишніх трьох гілок українського православ’я, котрі нині складають єдину Помісну Православну Церкву України.
Після Літургії у соборі були освячені два прапори: державний прапор України та прапор Вінницько-Барської єпархії ПЦУ. А згодом під спів духовного гімну України «Боже великий єдиний» прапори були урочисто підняті на флагштоках поруч із собором.
– Традиція встановлювати прапори біля храмів чи безпосередньо на церковних будівлях досить поширена у багатьох православних країнах, — розповідає прес-секретар Вінницької і Барської єпархії ПЦУ о. Софроній. — Державні прапори майорять буквально на усіх храмах Греції, Румунії, у церквах та монастирях Болгарії, Сербії, Грузії. Цілком природно, що духовне виховання у цих країнах тісно поєднане з вихованням патріотизму.
Поєднання віри і патріотизму є абсолютно природним для християн, тому й традиція встановлювати прапори біля православних храмів має бути поширеною в Україні. І Вінницько-Барська єпархія перша показала приклад. Тут сподіваються, що цю ініціативу підтримають, насамперед, в інших храмах Православної Церкви України на Вінниччині.
Хрещення Київської Русі — подія, котра ще й досі у центрі уваги істориків-дослідників. Бо тут є ще чимало білих плям, загадок і надзвичайно мало грунтовних досліджень. Як же насправді відбувалося хрещення нашої прабатьківщини? Чи відомо, коли точно охрестився сам князь Володимир і де?
Як сам князь Володимир приймав хрещення — на те науковці мають три різні версiї, що походять із давньоруських джерел.
Перша, що охрестився вiн пiсля битви з печенiгами у Васильковi (сьогоднi це мiстечко за 30 кiлометрiв вiд Києва), збудував церкву святого Василiя, там i прийняв друге, християнське iм’я — Василiй. Iнша версiя, бiльш поширена, що Володимир із церковними iєрархами з Константинополя, корсунськими священиками, дружиною Анною та усiма киянами заходив у рiчку Почайну (це рукав Днiпра). А в окремому джерелi в той же час охрещено всiх 12 дiтей Володимира, яких вiн мав вiд рiзних жiнок.
I третя версiя, що обряд хрещення i шлюб Володимир провiв у Корсунi-Херсонесi (нині поблизу Севастополя), коли взяв це мiсто. А здобув вiн його, за переказами, аби таки одружитися з вiзантiйською принцесою Анною. Бо свого часу йому в цьому вiдмовили, хоча вiн допомiг на той час iмператоровi Вiзантiї варязьким вiйськом припинити громадянську вiйну. Херсонес, провiнцiя Вiзантiї, теж, за однiєю з версiй, повстала проти iмператора i Володимир, завоювавши це мiсто, допомiг Костянтину. Кажуть, що в Херсонесі Володимир осліп і прозрів тільки тоді, коли йому провели обряд хрещення. Церква визнала князя Володимира святим у XIII cтолітті.
Русь хрестили п’ять разів. Вперше за українськими літописами вона була охрещена апостолом Андрієм Первозваним.
Вдруге — за першомученика князя Аскольда, який правив за сто років до Володимирового хрещення.
Втретє — в часи місії слов’янських святителів Кирила і Мефодія, яка відбувалася майже одночасно з Аскольдовим хрещенням Руси.
Четвертий раз це відбувалося за Рівноапостольної княгині Ольги, бабці Володимира.
І тільки п’ятим стало Володимирове хрещення у 988 році, яке нині вважають офіційним прийняттям Руссю християнства. На цей раз хрещення вдалося закріпити в статусі офіційної державної релігії.
