Історія цієї дівчини дійсно непроста, але вона вкотре показує, що сила, віра та бажання можуть здолати всі негаразди.
Відомо, що тато Естель свого часу приїхав в Україну вчитися на електротехніка. Зустрів Олену з Козятина. Все складалося чудово, але повернутися в Конго не виходило — там війна. Хлопець добре говорить по-французьки і переїжджає з сім’єю до цієї країни. Освіта, отримана в Україні, не мала ніякої ваги в новій країні. Молода пара доводила свою спроможність як батьків і просто виживала: Олена Мосселі влаштувалась прибиральницею в старшій школі, її чоловік — комірником.
18 серпня 1992 року в них народжується майбутня чемпіонка — Естель Мосселі. З самого дитинства дівчинка пробувала себе в різних заняттях і видах спорту. Естель ходила на класичні танці, на плавання і навіть на музику. На танцях дуже швидко стало нудно. Плавання до певного моменту було не більше ніж хобі, а в музиці вона освоїла гру на фортепіано. Проте ці заняття не давали дитині витратити свою енергію, тому Естель відвели до секції боксу.
Звичайно, батько був проти, а особливо тоді, коли донька заявила, що хоче тренуватись тільки з хлопцями. Але як би голосно не протестував тато, в результаті він підтримав дочку, як і мама.
Те, що в залі більше не було дівчаток, зовсім не бентежило Естель. Тренери не давали ніяких поблажок. Звичайно, така працездатність не могла не призвести до результатів — у 2010-му дівчина потрапляє в збірну Франції.
З дитинства Естель дивилася Олімпійські ігри, мріючи одного разу не просто потрапити туди, а вийти переможницею. 2016-й — тріумфальний рік в любительській кар’єрі Моссель: «золото» на чемпіонаті світу в Астані та тріумф на Олімпіаді в Ріо. Те, до чого з самого народження йшла та маленька дівчинка, чиї батьки переїхали з Козятина до Франції.
Вона приїхала на головний турнір у кар’єрі не просто взяти участь, а щоб повернутися додому із золотою медаллю. Тоді вона поборола росіянку, яку після першого раунду забрали до лікарні з переломом руки.Особливо круто, що батьки Естель перебували на трибунах, коли вона взяла «золото» 18 серпня — в день свого 24-річчя. На цьому ж турнірі золоту медаль завоює її майбутній чоловік — Тоні Йока. Зараз у пари є син, якому нещодавно виповнився рік.
Крім золотої медалі Олімпіади, ще з юних років Естель мріяла побувати в рідних краях своїх батьків.
– Моя мати — українка, а батько — конголезець. Вони познайомилися в Україні, де навчався мій татко, але повернутися в Конго йому завадила війна. Незважаючи на те, що я і мій молодший братик народилися у Франції, я дуже б хотіла побувати і в Конго, і в Україні. Це мої витоки, і вони дуже важливі для мене, — не раз розповідала в інтерв’ю Естель.
І ось її мрія здійснилася. У Козятині радо прийняли свою дуже цілеспрямовану внучку. Обійтися без смачної бабусиної їжі не вийшло. Пельмені і вафельний торт сподобалися чемпіонці. А ось більше дізнатись подробиць не вдалось, бо коли ми зателефонували дядьку Естель, той був не дуже радий. Мовляв, то була особлива зустріч, і спортсменка попросила мовчати.
– Я знала про українське коріння Естель дуже давно, але чомусь в Україні це не було відомо широкому загалу, — розповіла нашому журналісту дослідниця боксу Вікторія Доран. — Я навіть у своїй групі розміщувала її біографію. А коли спортсменка виклала фото з рідними і зазначила Козятин, я відразу поширила це в козятинських новинних групах. Тільки прикро, що її родичі не йдуть на контакт, може, якась образа на Україну, чи конфлікт у родині, може особистісні комплекси родичів?
Віталіна Володимирова
