Втім, невдовзі з невідомих причин територію обгородили в три ряди колючим дротом, а ворота закрили на ключ. З’ясувалося, що Луко-Мелешківська сільрада дала 0,79 га водойми разом з лісом власнику заводу «Аналог» Валентину Ахріпову. І це для ведення сільського господарства, хоча землі належать до категорії рекреаційних. Підприємець оформив право власності на земельну ділянку. Обурившись такими діями, у 2017 році вінницькі активісти порізали колючий дріт, завалили стовпчики та демонтували величезні залізні ворота до водойми. До громади виходив Валентин Архіпов і пояснював, що вклав багато сил і коштів, тому вирішив озеро приватизувати. Згодом за справу взялась прокуратура та відкрила кримінальне провадження.

Зрештою, у січні цього року в Апеляційному суді прокуратурі відмовили у скасуванні рішення першої інстанції, ухвалення нового, а також визнання держакту на право приватної власності на землю недійсним і витребування земельної ділянки.

– Ми підготували касаційну скаргу щодо оскарження незаконних судових рішень та прийняття нового, яким просимо задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Чекаємо рішення Верховного Суду, — повідомили нам у прес-службі прокуратури Вінницької області.

А поки справою займаються служителі Феміди, громадські активісти постійно навідуються до озера. І яким було їхнє здивування, коли нещодавно вони там помітили новий паркан, хоча цього не можна було робити до моменту вирішення спору.

– Я пішла в ліс, аби назбирати грибів. Два роки тому біля водойми сітка стояла, яку ми зрізали. А тепер бетонні стовпи, причому навіть з фундаментом, бо внизу залито. Нема навіть щілини, щоб глянути всередину. Неподалік купи будівельного сміття, побиті унітази. Площа захоплення ще більше збільшилась, — скаржиться активістка Джина Блиснюк.

— Крім того, каналізаційна труба з обійстя Валентина Архіпова тече у каскад озер, які є заплавою Південного Бугу. В цьому «європейському» місті є щось на кшталт поліції, екологічної служби, відділу земельних ресурсів? Чи тут тільки гроші керують?

Нині активісти мізкують над тим, як зберегти водойму й все ж забрати з неї паркан.

Віталіна Володимирова