Про багатодітну маму з діагнозом «хронічний алкоголізм» повідомив заступник головного лікаря Вінницької ЦРЛ Валерій Щербань:
«Матері чотирьох дітей лише 30 з хвостиком. Старшого, 16-літнього, відібрали у неї давно, ще на Полтавщині, коли там жила. З трьома малолітніми — 6 міс., 2 р. і 3 р. – втекла з Київщини в один із приватних соціальних притулків на Вінниччині. Звідти за кілька днів всі діти по «швидкій» з обструктивними синдромами госпіталізовані в нашу лікарню (Вінницька ЦРЛ).
На другу добу, на ранок, вона знепритомніла… Діагноз: «хронічний алкоголізм» з лабораторним підтвердженням і п’ятьма пляшками кон’ячного, сливового і полуничного амаретті, підкріплено двома пляшечками медичного біосепту. П’є за дитячі гроші!
Дітей вилікували. З матір’ю справилися три наряди поліції, і не лише…
Лікар впевнений, щоб вирішити цю і подібні ситуації, потрібен медико-соціальний протокол.
«Жінка — мати, хронічний алкоголізм, діти — безбатченки і переповнені дитячі будинки… Яка мораль і за яким Протоколом якої з реформ цьому завадити? Є локальні протоколи. Справляємося. Але моралі немає і загального Національного Протоколу також немає… Тому потрібен Національний Протокол медико-соціальної реабілітації такої сім’ї і України!»
35-річна Марія уже п’ять років як «зав’язала» з випивкою, бо могла втратити єдиного синочка. За цей час абсолютно тверезого життя вона із прибиральниці виросла до заступника директора, зустріла коханого чоловіка, заробляє на своє житло у новому місті.
– Але я до цих пір лікуюсь, це важка праця над собою… Звичайно, в першу чергу потрібно собі зізнатися, що ти алкоголік, потім шукати способи і методи, як позбавитися цієї залежності. Я пішла до реабілітаційного центру для отримання кваліфікованої допомоги. Звернулась туди, коли відчула, що знову мене з’їдають проблеми і я ось-ось вип’ю. Там я побачила, що не одна така, бачила гарні результати інших і дуже захотіла вилікуватися. Після центру звернулась за допомогою до психолога. Моя лікарка дала мені надію на одужання, і я вчепилась за неї. Також у мене повірила моя директорка на роботі, поступово з прибиральниці підвищила мене до найвищої посади, за цю віру у мене я їй дуже вдячна!!! Моя матуся теж своєю любов’ю і вірою допомагає мені. Вона й сама колись добре випивала, від чого я дуже страждала… Тому не хочу, щоб моя дитина так страждала, щоб на нього тикали пальцем. Ніколи собі не пробачу, як я заливалася з горла, а малюк плакав і благав: «Мамусю, не пий більше». Зареклася перед Богом і перед дитиною, що такого більше не повториться, — ділиться найпотаємнішим жінка. Марія впевнена, що якщо у матері, нехай навіть алкашки, відібрати дитину/дітей, це зламає життя як самої жінки, так і дитини.
– Мама, якою б вона не була, але любить свою кровинку. Дитина знову і знову дає її стимул боротися із залежністю, дисциплінує її. Якщо відібрати дітей, жінка безповоротно піде на дно… Її життя буде зруйноване. Як і життя діток, бо що їх чекає у сиротинцях?..
Тут потрібна підтримка, щоб хоча б одна людина у світі у тебе вірила. І, звичайно, сила волі, аби визнати проблему і безповоротно з нею боротися.
Каріна МАЄВСЬКА
