Тому гайсинські лісники вводять до складу лісових культур нові види дерев, зокрема горіх гікорі білий.
«Біологічна пожежа» змушує створювати стійкі та продуктивні лісові насадження, шукати альтернативу. Лісівники кажуть, що горіх гікорі — це цінна порода, перспективна у вирощуванні, а деревина має хороші властивості.
– На даний час запас цьго сорту на 1 гектар становить 350 кубометрів, середня висота — 28 метрів. Морозостійкий, невибагливий до родючості ґрунту і, як усі представники родини горіхових, стійкий до посухи, хвороб, шкідників та пошкодження дикими звірами. Догляд полягає в регулярному прополюванні бур’янів та розпушуванні ґрунту, — описує гікорі Анатолій Кошельник, інженер з лісокористування державного підприємства «Гайсинський лісгосп». — Цього року висіяно 1 кг насіння гікорі білого у базовому лісорозсаднику ДП «Гайсинський лісгосп» для вирощування садивного матеріалу. Насіння було зібрано у 122-річному насадженні Соболівського лісництва. «Поважний» вік насадження свого часу визначили таксатори Української лісовпорядної експедиції під час базового лісовпорядкування. А хто ж завіз ще у царські часи на Гайсинщину ці екзотичні саджанці і з якою метою посадив – залишається маленькою загадкою.
Зазначимо, що гікорі білий росте у південно–центральній Північній Америці, в Мексиці, США. Завезений в Україну в 50-х роках минулого століття Інститутом лісівництва Академії наук Української РСР. У радянські часи саджанці екзотичного горіха «поселяли» на Чорноморському узбережжі Кавказу, в країнах Середньої Азії, в Криму.
Віталіна Володимирова
