Під час пересування до блокпосту на чергування в районі Маріуполя Андрія Проценка поранив у шию снайпер. Медики до останнього боролись за його життя, але не змогли врятувати. 24-річний воїн помер у них на руках… У нього залишились батьки та молодша сестра.

Відомо, що Андрій Проценко народився і жив у Бохониках. Закінчив школу, Гніванське училище. Був спеціалістом з ремонту автомобілів, з 2014 року –  військовослужбовець радіолокаційної роти 133-го радіотехнічного батальйону, відряджений до 36-ої бригади  в зону ООС. Мав посвідчення учасника бойових дій.

– З нашої громади 60 бійців захищали наш мир та спокій, але всі повертались живими та неушкодженими. Втрата Андрія для нас дуже болюча, адже ми добре знали його та батьків. Змалечку хлопець проявив себе як відповідальна, слухняна та порядна людина. Постійно дбав про маму, яка працює у Вінницькому шпиталі на роздачі їжі. Тато героя свого часу воював на передовій, – розповіли нам у сільській раді Бохоників. -Маючи аткий приклад патріотизму, Андрій теж вирішив служити й підписав контракт з частиною А4610, яка знаходиться на нашій території. Неодноразово виконував бойові завдання у зоні. Три місяці тому знову вирушив на Донеччину разом із ще одним бійцем з Бохоників. Останній нещодавно приїхав у відпустку, збирався й Андрій, адже наприкінці вересня мав святкувати 25-річчя. На жаль, не судилось…

Прощались з героєм 4 вересня…

Вікторія Снігур