«До недавнього часу ми самі знімали показники спожитої електроенергії і здійснювали оплату. Якщо виникали сумніви, контролер міг у будь-який час перевірити.

А тепер так ускладнили процедуру розрахунків, що людям, особливо похилого віку, це робити вкрай важко, — повідомив Анатолій Карпенко, житель Немирова. — Щоб подати показники лічильника, я 5 днів підряд намагався подзвонити по 3-х номерах, але вони були зайняті, поза зоною або «абонент не може прийняти ваш виклик».

Коли нарешті додзвонився, мене «порадували», що термін подачі показників скінчився, і розрахунок спожитої електроенергії буде визначений середньоарифметично. В нашому районі міняли електроопори, світла не було. Звідки в квитанції на оплату взялась цифра 108 кВт? Керівник установи порадив мені сплатити у банку за фактичним показником лічильника. Але в наступних квитанціях у мене вже з’явився борг. Звідки? Не зрозуміло! Компанія «Енера» не визнає ні своєї провини, ні своєї халатності!»

З такою ж проблемою звернулись жителі села Озаринці Могилів-Подільського району: «Шановна редакціє, допоможіть нам вирішити питання про електроенергію. У квитанціях нам пишуть великі кіловати, які «нагоряють» за 2-3 місяці. Втім, квитанцію дають тільки на один місяць, незважаючи на показники лічильника. Навіщо ж він тоді потрібен? Звертались у Могилів-Подільську РЕС, але там поводяться з людьми дуже грубо, відправляють, ганяють з одного кабінету до іншого і нічого не пояснюють».

Більше тижня при свічках просиділа сім’я Ковальських із Копистирина на Шаргородщині. «1 вересня я заплатила борг за електроенергію 2800 грн., але 2 вересня Шаргородська РЕС все одно відключила нам світло, — поскаржилась Галина Ковальська. — За що? Боргу вже немає, але тепер РЕС виставив рахунок за повторне підключення 1155 грн. Ще й не пояснюють, за що треба заплатити такі гроші: за транспорт, за роботу чи ін. Все-таки більше тисячі гривень за одне підключення — це, на нашу думку, дуже дорого!»

«Наші садиби розташовані між землями Ялтушківської і Ходацької сільських рад. Межа між ними — дорога, яка не може бути приватизована чи закрита. Проте сусід збудував на цій дорозі господарські будівлі, закрив прохід та проїзд до людських городів, до ставка, до поля і пасовища. Ми скаржились у різні інстанції, виїжджали комісії, збирались люди, були суди. При розгляді нашої заяви керівник Барського Держгеокадастру сказав, що все зроблено сусідом законно. А той заявив: «Люди, я на вас ср…ти хочу, бо в мене «связі і бамаги», я за все заплатив!» – обурюються жителі Ялтушкова Барського району. — Вже п’ятий рік дорога закрита. 50 жителів звернулись із скаргою до Кабміну, звідти переслали у Вінницьку ОДА, у Барську РДА і… тиша! Зараз справа у Барському райсуді. Мирним, законним шляхом ми хочемо вирішити наболілу проблему і відкрити дорогу».

«Криштальова криниця — так її називають у Тульчині — із джерельною водою знаходиться біля Броварського ставка. Щоб її облаштувати, я зібрав з людей і здав у Тульчинську міськраду 1900 грн. (є квитанція). Але міський голова Весняний на зборах прозвітував, що ремонт криниці зроблений за рахунок міськради. Для чого було робити мене злодієм, начебто я присвоїв людські гроші? — написав Микола Іванович Підгорний із Тульчина. — Потім треба було оновити бетонне покриття біля криниці. Звертаюсь у міську раду, а поважний пан мені каже: «Миколо Івановичу, вам що, мішок цементу купити?» Люди з «кравчучками», які постійно приїжджають по воду до Криштальової криниці, пропонують мені знову збирати гроші на ремонт. Та після всього, що було, я відмовляюсь!»

«Скільки можемо ми, працівники соцсфери, боротися за землю? Маємо безперервний стаж роботи в селі 38-45 років, нам обіцяли по 2 га, а потім «спалили» до 0,75 га! — так В. Сіденко передає «крик душі» жителів Краснопілки Гайсинського району. — А «свої і коло своїх» мають до біса земельних актів! Насамперед це керівництво сільради. Коли по селу вивісили списки, хто отримав ділянки на 20 га землі, то дехто затушовував свої прізвища, щоб люди не бачили. Вимагаємо від голови сільради, яка отримує за місяць стільки зарплати, скільки пенсіонери пенсії за рік, щоб негайно зробили ревізію землі і висвітлили, скільки в кого є наділів!»