І яким же виявилось здивування, коли з’ясувалось, що автор цього міжнародного хіта проживав у селі Махнівка Козятинського району Вінницької області. Тимко (Томаш) Падура похований на місцевому кладовищі неподалік від костелу.
Завдячуючи небайдужим вінничанам, перед сучасниками постав час пана Падури. Його відтворив фестиваль «Гей, соколи!» Основне дійство відбувалося на махнівському стадіоні, де встановили велику сцену. Перед нею зібралося кілька сотень учасників фесту, котрі чекали 18-ї години. Саме на цей час було заплановане рекордне спільне виконання легендарної пісні Тимка Падури. До речі, у масштабному кінопроекті «Вогнем та мечем» лейтмотивом звучить мелодія козятинського самородка.
Рівно о вісімнадцятій ведуча фестивалю Ольга Маліновська запросила всіх ближче до сцени. Кілька народних хорів та музик, байкери, польські гості, старші та молодші підтягнулися до мікрофонів. А тим часом солісти, серед яких був Олександр Онофрійчук, гурти «Чумацький шлях», «Широкий лан» та інші, вже налаштовувалися на рекордне заспівування.
Не знаю, чи чула коли-небудь Махнівка таке голосисте виконання пісні «Гей, соколи!» Це було надзвичайно драйвово і потужно. Співали всі. Разом з усіма щиро співав і мер Козятина Олександр Пузир із дружиною Іриною. Спочатку українською, потім польською. Зрештою, так сподобалось це людське багатоголосся, що легендарна пісня на махнівському стадіоні пролунала аж тричі і кожен раз величезний народний хор звучав краще. І міленький дощик ніби підспівував соколам… І нагадував, що такі фестивалі зближують людей і виховують почуття патріотизму та гордості за свою землю.
Про рекорд та інші цікавинки махнівського міжнародного фесту читайте в наступному номері газети «33-й канал»
До наступного фестивалю вивчіть цю чудову пісню, адже саме Вашого голосу не вистачало на стадіоні у Махнівці
Гей, соколи
Гей десь там, де чорні води,
Сів на коня козак молодий.
Плаче молода дівчина,
Їде козак з України.
Приспів:
Гей, гей, гей, соколи,
Оминайте гори, ліси, доли.
Дзвінь, дзвінь, дзвінь, дзвіночку,
Степовий жайвороночку.
Гей, гей, гей, соколи,
Оминайте гори, ліси, доли.
Дзвінь, дзвінь, дзвінь, дзвіночку,
Мій степовий дзвінь, дзвінь, дзвін
Плаче, плаче, дівчинонька,
Люба моя ластівонька.
А я у чужому краю,
Серце спокою немає.
Приспів.
Жаль, жаль, за милою,
За рідною стороною.
Жаль, жаль, серце плаче,
Більше її не побачу.
Приспів.
Меду ви нам наливайте,
Як загину – поховайте.
На далекій Україні,
Коло милої дівчини.
Приспів.
Фото автора
Безмертна пісня!
Дякуємо отаману Вінницького козацького полку імені Івана Богуна Володимиру Воловодюку за чудову реалізацію ідеї – створення туристичного центру в селі Махнівка імені Тімка Падури і проведення міжнародного фестивалю “Гей, соколи”,
В п”ятницю побував на відкритті джазового фестивалю у Вінниці. Відкривали його виставою київського театру оперети. Пошкодував. Дуже примітивно. Актори невиразні, ніякої динаміки, немає вогню. Порадив би режисерам полетіти до Нью-Йорка і сходити на дві-три вистави на Бродвеї. Коли все звенить, синхронно сто красивих людей танцює степ і музика зачаровує і актори красиві та сексуальні, а не дивні дядьки та тітки, які “втюхують провінціалам” сценічний непотріб. А в суботу побував на Соколах. Щиро, по-справжньому. Навіть дощ не зашкодив людям зібратися і заспівати так, що пройняло наскрізь. Можливо потрібно було ту оперету привезти в Махнівку, щоб побачили і відчули.