А все тому, що перевізник вирішив скоротити маршрут автобуса, яким люди могли вибратись до міста.
– Кілька днів тому нас поставили перед фактом: єдиний маршрут (16-А “Водоканал-Медмістечко”) буде скорочено до зупинки Садова. Мовляв, все через неякісний стан дороги.
Тепер дітям, пенсіонерам, людям з інвалідністю та всім жителям Березини та Медмістечка доведеться йти пішки трасою М-21, яка не оснащена тротуарами, півтора кілометра до маршрутного таксі. Що вже казати про тих, кому треба дістатись лікарні. На носі зима, вже були випадки, коли своїх дітей ми шукали з ліхтариками, бо водій їх не довіз та висадив посеред траси, – заявили жителі селища. – Більш того, перевізник обіцяв, що маршрут не буде відмінений. А якщо йому щось не подобається, то хай працює інша відповідальна людина. Нас вже довели до кардинальних дій, бо далі мовчати нема сил!
Тож близько першої дня кілька десятків людей з плакатами вийшли на трасу й заблокували рух. Так як це був вихідний й більшість добиралась із районів до Вінниці, за лічені хвилини утворились чималі затори. Дехто з водіїв не витримував й ледь не наїхав на жінок та дітей. До інших протестувальників навіть застосовували фізичну силу. Люди всі свідчення надали поліції.
У свою чергу, голова Якушинецької ОТГ, куди входить селище Березина, так прокоментував ситуацію.
– Маршрут належить області та місту. Територія Західного автовокзалу належить Вінниці, психіатрична лікарня №2 є комунальним закладом облради. Справа в тому, що коли водії звертають на Медмістечко, то перші 260 метрів вони їдуть дорогою місцевого значення, вона перебуває у нормальному стані. Інші 740 метрів – це вже територія лікарні, і є справді багато ям, тому власники маршрутів й відмовляються там рухатись. Все це ми пояснювали людям неодноразово. Можемо провести ямковий ремонт нашої частинки дороги, але самі розумієте, це нічим не допоможе.
Зрештою, людей таки почули посадовці, й у ході розмови представники транспортної компанії пообіцяли поки що маршрут не скорочувати. Громада зупинила мітинг, але обіцяє, що готова вийти знову.
– Бачите, як реагують посадовці на перекриття! Треба нам таким чином добитись й того, аби в селищі нарешті встановили ліхтарі, бо страшно ввечері ходити вулицями. Вже б зробили все за свій рахунок… Тож даємо очільнику громади час, аби нас таки почув.
Вікторія Снігур
Фото Олексія Бойка
