Хотів би нагадати автору – Роману Ковальському, а також всім хто читає, про попередження поліції:
ПОПЕРЕДЖЕННЯ ДЛЯ ТИХ, ХТО ПОРУШУЄ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ !

Стаття 3. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком
держави.
Стаття 8. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для
захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі
Конституції України гарантується.
Стаття 11. Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її
історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної,
мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин
України.
Стаття 21. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах.
Стаття 22. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесеннізмін до чинних законів не допускається звуження
змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Стаття 23. Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при
цьому не порушуються права і свободи інших людей.
Стаття 24. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору
шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального
походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Стаття 25. Громадянин України не може бути вигнаний за межі України.
Стаття 26. Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на
законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі
самі обов’язки, як і громадяни України,
Стаття 28. Кожен має право на повагу до його гідності.
Стаття 32. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім
випадків, передбачених Конституцією України.
Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне
вираження своїх поглядів і переконань.
Стаття 35. Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право
включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої,
безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні
обряди, вести релігійну діяльність. Церква і релігійні організації в Україні
відокремлені від держави, а школа – від церкви. Жодна релігія не може бути визнана
державою як обов’язкова.
Стаття 36. Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об’єднання
громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або
громадських організацій. Усі об’єднання громадян рівні перед законом.
Стаття 37. Заборона діяльності об’єднань громадян здійснюється лише в судовому
порядку.
Стаття 68. Кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції
України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність
інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
НАГАДУЄМО, ЩО НЕЗНАННЯ ЗАКОНІВ УКРАЇНИ ТЯГНЕ ЗА
СОБОЮ КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ З БОКУ ЇХ ПОРУШНИКІВ ЗГІДНО КРИМІНАЛЬНОГО
КОДЕКСУ УКРАЇНИ ПО СТАТТЯМ:
161 Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної
належності або ставлення до релігії
178 Пошкодження релігійних споруд чи культових будинків
179 Незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь
181 Перешкоджання здійсненню релігійного обряду
356 Самоправство

РОЗ’ЯСНЕННЯ ВІННИЦЬКОГО ОБЛАСНОГО УПРАВЛІННЯ ПОЛІЦІЇ ДЛЯ
ЗАПОБІГАННЯ ПРАВОПОРУШЕННЯМ НА РЕЛІГІЙНОМУ ГРУНТІ ВІД 28.01.2019
ОФІЦІЙНО!!!
Звернення до органів місцевого самоврядування!
У зв’язку з тим, що впродовж останнього тижня до підрозділів поліції Вінниччини з
населених пунктів Вінницького району та області надійшли десятки скарг від громадян
щодо порушення їх прав на свободу віросповідання, з метою недопущення порушення
законів та Конституції України, обмеження прав і свобод громадян та запобігання вчинення
подібних фактів в подальшому, надаємо роз’яснення чинного законодавства, яким
регулюються питання релігійної діяльності:
Відповідно до ст.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальна
громада – жителі, об’єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є
самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об’єднання
жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.
Ст. 10 Закону 1. Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що
представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах
функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим
та іншими законами. Повноваження сільських, селищних, міських рад визначені у розділі
11 Конституції та розділі 2 Закону, – до них не належить вирішення питань щодо
організації діяльності релігійних громад.
17.01.2019 Верховною Радою України прийнято Закон «Про внесення змін до деяких
законів України (щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної
реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи)» No 4128-д від 16.01.2019,
яким встановлено, що рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або
доповнень до статуту ухвалюються не менш як двома третинами від кількості членів
релігійної громади, (а не територіальної громади), необхідної для визнання
повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до її статуту (положення).
Тому всі рішення, які приймають на зборах територіальної громади відносно релігії,
є незаконними і не можуть бути виконаними.
Висновок: втручання територіальної громади в діяльність релігійних організацій буде
порушенням ст. 11, 35, 37, 140 Конституції України, наслідком чого може бути
притягнення окремих посадових осіб до відповідальності за ст. 161, 178, 179, 180, 341
Кримінального кодексу України.
Таким чином, всі питання, які виникають відносно релігії, в тому числі і питання щодо
зміни конфесій, належать виключно до компетенції релігійних громад, учасниками
яких є віряни, відповідно до Церковного статуту релігійної організіцїї.
За усіма скаргами громадян поліцією проводяться перевірки.