Скільки діток тут народилось — не злічити! Була і амбулаторія, і аптека, чітко працювало поштове відділення. Життя кипіло…

– Але нагрянули реформи — і селом неначе смерч пройшов! — скаржились селяни на зборах 11 жовтня. — У Верхівці 1426 жителів, а медицина в занепаді, з нашої гарної лікарні спочатку зробили амбулаторію, а потім взагалі ФАП, в якому навіть лікаря немає, тільки медсестри! «Газель», яку під час відкриття амбулаторії нашій громаді подарували Джига і Татусяк, головний лікар Володимир Капиця забрав до Барського ЦПМСД — без згоди громади, мовляв, ходіть до Кузьминців пішки, це корисно для здоров’я!

Лікарка з Кузьминців двічі на тиждень приїжджала до нас, але зараз вона на курсах, то взагалі нікого немає. Маємо гіркі втрати — протягом тижня на вул. Зарічній двоє померли і троє травмувались, лікувати їх було нікому! На вул. Польовій у дитини була 39,80 температура, але «швидка» не приїхала! Аптеки в селі немає, люди мруть, як мухи, молодь нас покидає. Ми не другосортні! Дайте нам лікаря, поверніть машину!

Присутній на зборах Володимир Капиця запевнив селян, що машина буде, і сільрада має взяти її на обслуговування, але тільки тоді, коли у селі з’явиться лікар. І запропонував шукати його разом — через оголошення в Інтернеті, серед випускників медуніверситету, через центр зайнятості тощо. Зі свого боку, Олександр Юсупов, сільський голова, пообіцяв, що майбутньому лікарю у Верхівці забезпечать гарне житло, достойну зарплату (плюс доплату в разі необхідності), земельний пай, а на додачу — ще й город і домашню живність. Тільки приїжджайте!

Щодо об’єднання, то на зборах люди проголосували за ОТГ у складі сіл Верхівка, Примощаниця, Мар’янівка, Супівка, Чубачівка, Барок, Сеферівка і Буцні, які зручно розташовані по одній дорозі. Подали документи у область, але відповіді не отримали.

– Тепер пропонують нам абсурдне об’єднання з Копайгородом! — обурювались учасники зборів. — Щоб потрапити до Копайгорода, нам доведеться їхати 25 км до Бара, а потім ще стільки ж до Копайгорода. Якщо у Барському районі планується всього 4 ОТГ — Ялтушків, Копайгород, Бар, Войнашівка, — то вже краще нам об’єднатись із Баром! Ми хочемо, щоб наші села не руйнувались, а розвивались. Пресу ми отримуємо лиш раз на тиждень, а то й на 10 днів. Квитанції за електрику валяються купою у магазині, хто хоче — бере, ніхто не контролює. Накопичуються борги, за які постачальники електроенергії погрожують відключенням. А субсидії? Нам нібито їх нараховують, але за ними треба їхати у «Ощадбанк» у райцентр. Квиток до Бара і назад коштує 50 грн. То виходить, що шкурка вичинки не варта? У наших селах залишились переважно літні люди, яким через хату важко перейти, не те щоб кудись їхати. А ще Пенсійний фонд, прокуратуру, поліцію, податкову — все забрали у Жмеринку. Хто в державі Україні нарешті подумає про село і про жителів сільської місцевості?

Ще одне болюче питання піднімали люди на зборах 11 жовтня.

– Продаж української землі нинішня влада намагається перейменувати у «обіг земель». Земля — це мати, хіба можна матір’ю торгувати?! Продамо паї, гроші розійдуться, а далі що — зуби на полицю? — ділились думками селяни. — Як буде жити село, такою і буде держава. Влада повинна це зрозуміти!