Під час Маршу гідності, коли виступав президент Володимир Зеленський, на майдані поліція зняла з металевих конструкцій вінничанина Івана Мараховського. Затримання відбувалося у доволі жорсткий спосіб. Чоловіку, який служив в АТО, розбили голову, пограбували… Ті фото облетіли весь світ, а тепер нашого земляка ще й судитимуть за… дрібне хуліганство. Про це він розповів нашій газеті.
– У Вінниці мене добре знають як любителя велосипедної їзди. На дешевому велосипеді ще в 2002 році я здолав відстань від португальського міста Брага до Вінниці за 18 діб. Крім того, завжди був небайдужим до подій, які відбувались у нашій країні. Свого часу був членом Української народної партії та входжу до козацького полку Івана Богуна. Коли у країні почалась війна, навесні 2015 року я записався добровольцем на фронт, підвищив кваліфікацію в Одеській академії та службу проходив у 53-й бригаді неподалік Авдіївки та Верхньоторецького, — каже співрозмовник. — Займався підвозом паливно-мастильних матеріалів. Робота була складною, у побратимів за час служби двічі підривали машини. Зрештою, у зоні АТО я пробув понад півтора року й потім демобілізувався. Отримав посвідчення УБД, але земельної ділянки так і не добився, хоч й двічі звертався до мерії. Постійно годують відписками.
За словами Івана Мараховського, 24 серпня у Києві він опинився випадково — повертався від тещі й у столиці чекав на поїзд. Тож вирішив відвідати урочистості на майдані Незалежності.
– Зі мною була сумка з документами, телефонами, знаходились кошти, шматок сала та ковбаси. Вже на місці я помітив, що людей пускали ближче через турнікети. Думав, що побачу знайомих з бригади, з якими воював, та й теж приєднаюсь до Маршу ветеранів. Але організатори заявили, що у списках мене нема, тож вхід заборонено. Вже мала починатись церемонія, а в натовпі стояти не хотілось з багажем. Тому піднявся на решітку банера, висота якого два метри. Тихенько сидів та нікого не чіпав, був тверезим. Коли почався Гімн України, встав та слухав його з рукою на серці.
Аж раптом мене стали трусити за ноги та давай скидати взуття, почув матюки російською… Озирнувся — а там поліцейські та невідомі у цивільному одязі. Мовляв, спускайся, бо буде погано. Я послухав їх, щоб не нарватись на проблеми, хоч і не розумів, що зробив протизаконного, адже мовчав і нікого не ображав.
Після цього чоловіки скрутили мені руки, кинули обличчям у землю та штовхали… Оточуючі стали кричати «Ганьба правоохоронцям!», але вони на те все не реагували. Далі повели мене зі скрученими руками та опущеною головою до Шевченківського відділення поліції. Взялись розпитувати біографію, я відразу запитав, де моя сумка з документами.
Але мені заявили, що ніяких речей не було. Став вимагати адвоката — не надали, але дозволили зателефонувати дружині. З кожною хвилиною мені ставало все гірше, голова у крові, втрачав кілька разів свідомість. На місце викликали «швидку допомогу» й забрали до лікарні. Коли одужав, написав заяву, що мене побили та пограбували. Але відповіді досі не отримав про хід розслідування. Тож поки відновлюю всі документи, чекаю…
Втім, справжнім шоком для вінничанина стало те, що поліцейські відкрили провадження проти нього й звинуватили у дрібному хуліганстві. Справу має розглянути суд у Києві. Іван Мараховський розраховує на підтримку небайдужих.
– Я не порушував громадського порядку. Прийшов на майдан як законослухняний громадянин, який захищав країну від окупанта. Впевнений, що до мене поліцейські вчепились через мій чуб, бо він їм завжди поперек горла стоїть! Але, люди добрі, якщо ми стаємо жертвами таких репресій, то що буде завтра?
Віталіна Трудько
Фото Олексія Бойка
