Делікатес завбільшки в куряче яйце знайшла Тетяна Франюк з Ладижина.

– Того дня ми з родиною вирушили за місто у пошуках шипшини й перевірити, чи є гриби. Попрямували через молодий дубовий ліс, аж раптом біля кореневища щось помітили. Палицею розчистили листя – а там один гриб округлої форми на поверхні, інші два були наполовину в землі й мали червоно-коричневу поверхню. З’ясувалось, що це трюфель, він дуже цінується у рестораторів. Поки що тримаю їх у холодильнику.

Агроном Олександр Джига вже понад два роки займається промисловим вирощуванням трюфеля, для цього висаджує спеціальні плантації саджанців ліщини та горіха «пекан», які «заражає» спорами. Спочатку ходив за грибами сам, згодом видресирував собаку.

– Свого часу мій родич працював після військової відставки єгерем в Олександра Суворова і спеціалізувався по збору, обробці і продажу трюфелів. Волове серце, так називав полководець цей цінний гриб ще в 1796 році. Й за часів царської Росії Вінниччина була лідером за експортом цих грибів, найбільше їх росло у Ямпільському, Теплицькому та Тульчинському районах. Нині і в Європі за кілограм чорного бургундського правлять 350 євро, білого троїцького — 150, найдорожчий — п’ємонтський – 2000 євро, — каже Олександр Джига. – В даному випадку, жінка знайшла у лісі так званий часниковий трюфель, який не надто цінний й коштує 35 доларів за кілограм. Втім, збирати його можна тільки у червні-липні, зараз він підозрілий та може бути отруйний. Раджу жінці занести його назад під те саме дерево – й наступного року буде урожай з нових плодів. Вони матимуть білий колір, й запах часнику не буде такий відчутний. Для приготування раджу відварити трюфель в окропі.

Вікторія Снігур