Активіста та «майданівця» Юрія-Януарія Шостака затримали під приводом розслідування подій 6 грудня 2014 року біля Вінницької облдержадміністрації. Поліція каже — він п’ять років переховувався від слідства. «Це брудна політична провокація», — впевнений, у свою чергу, його батько та громадські активісти…

– 21 жовтня мій син терміново виїхав у справах. На об’їзній дорозі його зупинили патрульні поліцейські за порушення правил дорожнього руху. Коли перевірили його дані, виявилось, що син досі у розшуку. Тож патрульні доправили сина до відділку. Згодом самі «копи», дізнавшись, що Ян – майданівець та громадський активіст, щиро просили у нього вибачення, пояснювали, що не хотіли «роздувати» цю ситуацію… Але було вже запізно, — розповів батько Василь Шостак. – У відділку на Пирогова, 4 був особисто сам начальник поліції міста Вінниці Синявський. (До речі, саме він проходить по цій справі свідком – ред.). Він пояснював привселюдно підлеглим, що справа мого сина не варта виїденого яйця. «Про арешт мова не йде, в суді його відпустять!» Дав слово честі! Син провів ніч у ізоляторі тимчасового тримання. Але у Вінницькому міському суді наступного дня, 22 жовтня, ми були шоковані! Бо поліцейський слідчий Дворжевський та прокурор Совгира клопотали про… арешт сина на 60 діб! Мовляв, cин ховався від слід­ства… Це таке слово честі начальника? Бо хто, крім начальника, наказав своєму слідчому? Але ж начальнику міської поліції теж наказали згори!

– Як відбулось засідання?

– Слідчий та прокурор ледь не вмовляли суддю заарештувати Яна. Але слідчий суддя Юрій Ковбаса вчинив по-людськи та чесно – жодної мови про взяття під варту. Виніс ухвалу про цілодобовий домашній арешт! Ми дуже вдячні судді за чесність та справедливість.

Син не ховався! До речі, прокурор намагався акцентувати, що син не працює. Так, Ян офіційно без роботи. Але він робить сам євроремонти у квартирах 24 години на добу. Звісно, не по трудовій книжці. Активно займається благодійністю, має численні грамоти та подяки. Ми їх надали до суду. Син із дружиною виховують трьох донечок – 11-річну Єлизавету, шестирічну Аріану та дворічну Меланію. Дружина Яна Уляна не працює. У декретній відпустці, отримує від держави аж 800 гривень допомоги на дитину.

Син зараз вдома, на Поділлі. Зобов’язаний за першим викликом з’являтись до слідчого, на суд. Браслет йому не одягали. Він ще здав паспорти – внутрішній та закордонний. До речі, у закордонному паспорті за ці роки немає жодних від­міток, що син виїжджав за межі України!

– Але ж писали, що Ян ховався у Росії, Криму?

– Я знаю, хто та з якою метою розпускав ці плітки. Увесь цей час син був у Вінниці. Дві його доньки народились за цей час. Син виїжджав лише раз до Львова. Два місяці тому його донечці робили важку операцію на серці. Він мусив бути біля неї. Поліція каже, що Ян ігнорував виклики та повістки до слідчого та суду. Із Яном по сусідству на Поділлі живе один начальник поліції. Раніше вони вітались за руку, а згодом він очі ховав та голову відвертав від Яна. Не знав, що мій син у розшуку? Доньки сина вчаться у школі та дитячому садочку. Поруч — обласне управління внутрішніх справ. Діти багатьох поліцейських вчаться теж у цій школі та дитсадочку. Там теж не знали, не могли передати повістку його дружині? Чи мені за місцем мого проживання?! А тут згадали через п’ять років!

– А щодо звинувачення сина у «масових безладах», побитті міліціонерів?

– Так, моєму сину, Юрію Павленку-Хорту, Михайлу Сіранчуку досі це приписують… Шість томів справи! Але в суді вона розвалиться наче картковий будинок! Досі шукають якихось «невідомих». Навіть суддя здивувався, що їх не встановили за п’ять років. Є десятки фото та відео, як все було насправді! При бажанні можна легко дізнатись імена та прізвища тих, які приїхали зі Львова, з Тернополя, хто їх годував, дав дах над головою, спеціально кинув їх у бійку. Але слідчі не хочуть це з’ясовувати. Не хочуть визнати, що це сама влада із керівництвом міліції запросили активістів на зустріч, а натомість влаштували брудну та мерзенну провокацію. Досі граються мертвою політичною справою.

Скоро буде п’ять років з часу подій 6 грудня. Цю справу взагалі мали закрити за терміном давності. Але на ній знову спекулюють… Реакція Антимайдану? Не вийде!

– Яну Шостаку мали обрати міру запобіжного заходу ще взимку 2014 року. Але тоді зупиняли слідство. Буцімто не змогли передати повідомлення, аби з’явився до суду, — дивується адвокат Шостаків Анатолій Варчук. — Але повістки про виклик до слідчого або суду мого підзахисного, його рідних й близьких у матеріалах кримінального провадження взагалі відсутні! Хоча слідчі мали офіційно це зробити, згідно з вимогами чинного законодавства. Усі п’ять років тиша. І тут це випадкове затримання, що стало наче приводом…

У свою чергу, у пресслужбі обласної поліції так прокоментували ситуацію:

– Патрульні поліцейські зупинили автомобіль із громадянином за кермом, який порушив правила дорожнього руху. Під час перевірки з’ясувалось, що водій на даний час офіційно перебуває у розшуку. Громадянина затримали та доправили до відділу. Слідчий клопотав про взяття під варту. Але суд обрав міру запобіжного заходу — домашній арешт, — пояснила начальник пресслужби Анна Олійник. — Нині розслідування кримінального провадження за фактом подій 6 грудня 2014 року біля Вінницької облдержадміністрації триває. Його здійснює слідче управління ГУНП в області за статтями про погрозу або насильство щодо працівника правоохоронного органу та хуліганство.

Тим часом прокуратура оскаржила у Вінницькому апеляційному суді домашній арешт Юрію-Януарію Шостаку, наполягаючи на взятті під варту. Засідання почалось 28 жовтня, втім, остаточне рішення перенесли на 29 жовтня. А вже наступного дня колегія суддів постановила — рішення Вінницького міського суду про цілодобовий домашній арешт залишити у силі. Ухвала оскарженню не підлягає.

Редакція готова вислухати інші точки зору на цю ситуацію.

Фото та відео Сергія Хіміча