Днями для участі у  44-му Марафоні морських піхотинців до Вашингтона (США) вилетіли учасники від України.

Серед тих, хто взяв участь у заході, колишні військові, які зазнали поранень на передовій. Вперше разом з ветеранами до забігу долучилася дівчина — вінничанка Ольга Бенда, яка пішла добровольцем на передову, де, на жаль, зазнала травм. Вона пробігла 10 кілометрів та вже дала інтерв’ю «Голосу Америки».

– «Учебку» я проходила двічі — спочатку в 184-му навчальному центрі в Старичах Львів­ської області, де найцікавішим був курс молодого бійця. Пізніше вже в складі 72-ї окремої бригади. Оскільки в підрозділ мене взяли кухарем, пройшла практику і на стаціонарній кухні, і на польовій. Коли поїхала в зону АТО, головним обов’язком залишилось варити хлопцям їжу. Кожен день потрібно було нагодувати сімдесят голодних бійців! Найбільше хлопці любили плов, — пригадує Ольга. — Два роки тому я втратила ногу під Авдіївкою. Мінометний обстріл почався о шостій ранку. Мене жбурнуло до стелі, я втратила свідомість, а коли прийшла до тями, спробувала очистити очі від піску та глини, За секунди прилетіла 122-міліметрова міна і з диким гуркотом розірвалася за півметра від мене. Шок, думка: «це кінець», сильний біль у нозі. Я закричала, почала кликати на допомогу. Далі було довготривале лікування та ампутація ноги.

Та після пережитого 27-річна дівчина не втратила жагу до життя та з протезом взялась тренуватись. Підтримували її син та коханий Олексій, за якого вона вийшла заміж. Влітку нашій землячці встановили новий протез для бігу, з яким вона активно розминається. Розробили його в інституті протезування. Деталі замовляли у Німеччині. З ним вона і готувалась бігати для марафону у США.

– Треба демонструвати свої здібності, щоб люди не здавалися, аби вони не боялися падати, не опускали руки, — впевнена Ольга Бенда. – Я чи не щоранку прокидалась і думала: «Ольго, 10 кілометрів – то ж багато! То така від­стань серйозна! Як бігтимемо?» А потім виходила на бігову доріжку національного спорткомплексу «Олімпійський» і бігла, коло за колом. Марафон на 10 кілометрів – це важко, складно, боляче, але ці кілометри треба подолати, щоб на одну сходинку вище піднятись у житті.

Загалом, у команді десять учасників, п’ятеро з яких бігтимуть десять кілометрів, решта — 42. Кожен із них зазначає, що це велика честь – представляти Україну на такому заході, і додають, що біг для них — справжня віддушина і наснага.

Віталіна Трудько