Стародавню стелу епохи бронзи знайшли у селі Городківці Крижопільського району. Місцеві мешканці кажуть: тут може бути прихована таємниця своєрідного подільського Стоунхенджу!
– Я готувалась зі своїми школярами до уроку-походу та мініархеологічних досліджень. І ось ми із чоловіком об’їхали маршрут майбутнього походу зі школярами – чи безпечний маршрут, що є цікавого подивитись. У лісопосадці серед куп сміття неподалік курганів ми побачили незвичний шматок каміння. Він зовні нагадує риси обличчя людини. Я відразу зв’язалась із фахівцями-археологами, надіслала їм фото. Це виявилась антропоморфна стела бронзової доби. Згодом ми із однодумцями — подружжям Віктором та Оленою Резнік – забрали стелу, відмили її від бруду, — розповіла місцева вчителька-історик Валентина Гижко. — На жаль, стела частково зруйнована. Більше збереглась її права частина. Мабуть, трактор виорав її із землі під час обробки сільськогосподарських угідь… А згодом її просто викинули наче якийсь непотріб. Такі стели встановлювали на вершинах курганів. Вони зазвичай символізували пращурів. Тому мають вигляд людини. Згодом ці стели назвали «кам’яними бабами». Якщо це бронзова доба, то виготовили її в ІІІ-ІІ тисячолітті до нашої ери. Їй, як мінімум, п’ять тисяч років!
Поблизу Городківки є п’ять курганів, що входять до державного реєстру археологічних пам’яток. Їх не досліджували. Невідомо, хто там похований: князь, цар, полководець? Хто звів ці кургани? До нашого краю заходили кочівники з півдня України — кимерійці, скіфи, сармати. Коли вже ми із дітьми пішли туди, то школярі у полі знайшли черепки старовинного посуду. Біля кургану — численні уламки вапняку. На камінні були видимі сліди обробки. Можливо, цим камінням обклали усе підніжжя кургану? Знову ж таки, курган, де знайшли стелу й каміння, найвищий серед решти. Наче всесвітньовідомий Стоунхендж у Великобританії! На жаль, два кургани у цій групі майже розорані…
– На Вінниччині раніше було чотири подібні знахідки. Одна знайдена стела зберігається у краєзнавчому музеї Ямполя, інша — у Вінниці. Знахідка у Городківці п’ята за рахунком. Усі вони дуже цінні. Звісно, потрібні подальші дослідження цих курганів. Але, на жаль, вони ваблять до себе й «чорних археологів», — пояснив завідувач обласного сектору охорони культурної спадщини Михайло Потупчик.
Тим часом у Городківці сподіваються дізнатись багато нового з історії рідного села та й Поділля загалом завдяки цій знахідці.
– Нині ця стела перебуває у селі, у надійному місці. Ми із однодумцями прагнемо зробити у Городківці сільський історичний музей. Це може бути його найкращий та найцінніший експонат, — каже Валентина Гижко. — Ми могли би й надалі досліджувати наші цікавинки, писати проекти досліджень, вигравати гранти. Але, на жаль, відсутність об’єднаної територіальної громади у Городківці зводить нанівець усі наші намагання.