27 листопада 2019 р. – 85 років від дня народження Олексія Васильовича Боржковського, підполковника медичної служби у відставці, військового лікаря-оториноларинголога вищої кваліфікаційної категорії, краєзнавця й громадського діяча, єдиного у великому родоводі нащадків українського поета-класика й лікаря Степана Руданського, який справою свого життя обрав медичний фах. Олексій Боржковський народився 1934 р. у місті козацької слави Брацлав на Вінниччині. У 1953 р. вступив до Вінницького медичного інституту, після закінчення якого служив у військових шпиталях Далекосхідного військового округу (1959–1975), в Групі радянських військ у Німеччині (1975–1980), в Івано-Франківському військовому шпиталі (1980–1987). Упродовж 1987–2012 рр. працював у Житомирському базовому військовому шпиталі. З 2012 р. – у Черняхівській районній лікарні на Житомирщині. Впродовж 2014–2018 рр. до виходу на заслужений відпочинок – у Житомирському центрі профілактичної медицини. І нині пошановувач рідного слова, людинолюб і життєлюб є членом Житомирського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка та партії захисників Вітчизни. Любов до мандрів та фотографування – ще одна риса лікаря. Побував у всіх місцях, пов’язаних з ім’ям Степана Руданського. Щороку брав участь у Всеукраїнському літературно-мистецькому святі гумору й сатири ім.  С. Руданського на Вінниччині. Приїздив на могилу С. Руданського в Ялту; брав участь у Днях поета й лікаря в Криму, у Всеукраїнських фестивалях української книги у Феодосії, у літературно-мистецьких святах «Ялтинська весна Степана Руданського». Свого часу організував збір книг для бібліотеки, що також названа ім’ям поета й лікаря в Сімферополі. Надав значну допомогу в створенні музейної кімнати в Ялтинському навчально-виховному комплексі № 15 «Гімназія-школа-садок» ім. С. Руданського; один із тих, хто виборював право для цього навчального закладу носити ім’я великого українця. Лікар зініціював видання конверта й марки з  зображенням С. Руданського до його 175-річчя. Брав активну участь в урочистому відкритті меморіальної дошки С. Руданському в м. Кам’янець-Подільський (2015).

Щороку приїздить до Національної наукової медичної бібліотеки України на літературно-мистецькі вечори, пам’яті С. Руданського. Олексій Васильович – автор численних краєзнавчих статей, серед яких чільне місце належить публікаціям про його славний рід. Світлини О. Боржковського ілюструють низку видань: «Степан Руданський (1834–1873). Поет, лікар, громадянин» (Київ, 2009; О. Боржковський – один із укладачів); «І я знов живий світ оглядую…». До 180-річчя від дня народження Степана Васильовича Руданського (Київ, 2014; О. Боржковський – науковий консультант). Один з ініціаторів та спонсорів видання антиокупаційної збірки сатири «Московська ікра» (Вінниця, 2016).

На могилах Ольги Руданської та її чоловіка, священника Стефана Комарницького в с. Малі Кутища на Вінниччині лікар за власний кошт виготовив і встановив меморіальні дошки. Успішно закінчилося його клопотання про спорудження пам’ятника поету та перейменування центральної площі в Калинівці на Вінниччині й присвоєння їй імені С. Руданського. Незважаючи на поважний вік, лікар живе повнокровно, активно, творчо.

Останніми роками відвідав свою alma mater – ВНМУ ім. ім. М. І. Пирогова; побував у літературно-меморіальному музеї М. М. Коцюбинського, де взяв участь в презентації книжки «І я знов живий світ оглядую…»; зустрічався з учнями Київської школи № 215 та Житомирського міського колегіуму; брав участь у Дні вишиванки в рідному Брацлаві; побував на віднайденій могилі діда С. Руданського, священника Добротворського у с. Павлівка на Вінниччині; бере активну участь у зйомках короткометражних фільмів на пошану свого роду та України.

Олексій Боржковський – лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Степана Руданського (2010). Нагороджений медалями «Будівничий України» (2014), двічі медаллю «За вірність традиціям» (2015, 2016), «За заслуги перед містом» 3-го ступеня (відзнака Житомирської міської ради; 2017), нагрудним знаком «180 років Руданському С. В.» (2014), численними ювілейними медалями, грамотами й подяками начальників військових шпиталів і військових гарнізонів та ін. Двоє синів, восьмеро внуків, п’ятеро правнуків лікаря є продовжувачами славетного роду. Олексій Боржковський увійшов до Книги рекордів м. Житомир, як найстаріший військовий працюючий лікар і єдиний нащадок Степана Руданського у місті. Чимало зробив для вшанування достойників свого роду, рідної мови, культури, возвеличення нації. Все своє життя творив добро, примножував славу роду, славу України.

Лауреат Всеукраїнської
премії ім. С. Руданського
О. А. Юрчишина