Донедавна Інна жила разом з батьками у рідному Брацлаві, після навчання у Вінницькому педагогічному університеті працювала у Брацлавському сільськогосподарському технікумі. У своєму містечку її знають ще як поетесу і виконавицю власних пісень.

А недавно вона переїхала до Вінниці у пошуках свого творчого «я» і увійшла до літературно-мистецького об’єднання «Подільська хризантема» імені Є.Гуцала. А ще Інна дипломант літературного конкурсу «Малахітовий носоріг» (2017 р.), двічі ставала переможницею конкурсу «Брацлав має талант», учасниця інтеркультурного фестивалю «Палітра націй», що відбувався у Брацлаві.

Кілька днів тому побачила світ її перша збірка віршів, котру авторка так і назвала «ПрезентаціЯ». Свій поетичний доробок Інна присвятила батькам: Валентині та Анатолію Станішевським.

***

Ми без батьківської любові — жебраки,
без захисту, без сенсу, без уваги.
Ніхто в нужденні не подасть руки,
вбираючись у люті саркофаги…
Ми без батьків — мов птаха без крила,
яка не зможе в небо полетіти.
Без їхньої любові несповна
нам сонце буде іноді світити…
Найсправжня — то є батьківська любов
і материнські щирі научання.
Їй не потрібно зайвих передмов,
вона у погляді, вона в мовчанні…
То Божа милість — бачити батьків
й літа земні із ними розділяти.
Великий біль — впродовж своїх років
їх рано втратити чи зовсім не пізнати.

***
Я іду по осінньому парку
і вдивляюся в очі землі…
Там, у другім чи третім прошарку,
заховалися мрії людські.
Там, у другім чи третім прошарку,
заховалися мрії людські.
Я іду по осінньому парку,
і вдивляюся в очі землі…