Це питання нині — тема номер один у селах, бо людям не байдуже своє майбутнє.

«У засобах масової інформації з’явився перспективний план нового адміністративного поділу Вінницької області, де у Піщанському районі буде дві ОТГ: Піщанська і Студенянська, — пише вона у зверненні. — Спочатку в усній формі, а цього року вже й у письмовій до виконкому Болганівської сіль­ської ради надходять пропозиції щодо ініціювання добровільнго приєднання села Болган до Студенянської ОТГ. Ми створили робочу групу для організації та проведення обговорення цього питання. Кілька разів проводилися громадські слухання, і щоразу люди виступати проти такого об’єднання. Наша робоча група навіть приїхала у Гонорівку, котра ще у 2015 році добровільно приєдналася до Студеної, щоб подивитися на те, як живеться мешканцям, що змінилося. Поговоривши з мешканцями Гонорівки, ми дійшли висновку, що добробут там не покращився, соціально-економічний розвиток села не задовольняє більшість селян. Жителі Гонорівки незадоволені таким об’єднанням, тому відразу ж звернулися до суду, щоб вийти з ОТГ. Але судова справа триває і досі. Якщо буде створене дві ОТГ, то мешканці Болгану краще приєднаються до Піщанки. Болган має асфальтовану дорогу 16 км до Піщанки. А до Студеної треба добиратися через Піщанку 25 кілометрів, та ще й грунтовими та польовими дорогами. В негоду це стає неможливим. І ще: Піщанка — районний центр, там вже створені всі необхідні управління, структури, установи. Зрештою, лікарня, банки, від­ділення по­ліції, нотаріуси, магазини… У Студеній це все ще треба створювати з нуля. Ця ОТГ знаходиться в скрутному становищі, бюджет не виконується, коштів на все немає, тому потрібні наші села і наші бюджети. Чому ніхто не думає про простих сільських жителів?»

У соціальних мережах обговорення цього звернення за рівнем популярності побило рекорди.

«Давно треба було створити одну громаду. Яка перспектива Студенянської ОТГ, якщо молодь тікає і похилі люди доживають вік? — каже Ярослав Олійник. — Як було село, так і залишиться. Ще трішки — і Піщанки не буде, бо в таких умовах жити — це жах. Кругом уже лише філії та й районної лікарні перспектива на існування кінчається, молоді лікарі сюди не поспішають. Хто нас буде лікувати?

Що таке ОТГ? Це коли населення понад 25 тис. Нормальні дороги в усі напрямки, а не стежки. Нормальна лікарня з усією апаратурою, а не читати оголошення на дереві, що до нас приїдуть офтальмологи, УЗД, протезист та інші. І робочі місця з нормальною прозорою зарплатою».

«Студенянська громада за три останніх роки освоїла більше 34 млн грн. і це тільки на капітальні видатки. Яка ще сільська рада може похвалитися капітальним ремонтом комунальних доріг, освітленням вулиць, централізованим водопостачанням, утепленням приміщень шкіл та їх матеріально-технічною базою, мініфутбольним майданчиком зі штучним покриттям, реконструкцією гідроспоруди ставка, новою лі­карською амбулаторією, швидкісним Інтернетом та іншими благами? — включилася у дискусію жителька Студенянської ОТГ Валентина Ружицька. — Тільки тепер жителі громади мають можливість, не оббиваючи пороги обласного Держгеокадастру, отримати у власність та користування земельні ділянки. Сільською радою тільки у 2019 році надано дозволів на виготовлення проектів відведення земльних ділянок для ОСГ 18 учасникам АТО та ООС. Такі дозволи отримали ще 113 жителів. До вашого відома, у Гонорівці працюють, як і раніше, працівники колишньої сільської ради: в. о. старости (повноваження аналогічні посаді сільського голови, землевпорядник, бухгалтер, інспектор з питань соціального захисту). Потреби гонорівчанам їхати у Студену майже немає, хіба тільки для оформлення актів цивільного стану, які будуть оформлятися у 2020 році також на місці.

Все одночасно зробити неможливо, і кожне село містом не стане. Але створити належні комфортні умови проживання в селах ми можемо. Я особисто проживаю в с. Затишне, яке територіально поділено на 3 частини, мій будинок один з 6-ти, які залишилися, решта розвалені. Але це мій вибір. Нам теж хочеться освітленої вулиці та автобуса, але ми маємо розуміти, наскільки це реально. Вірю, після об’єднання у 2020 році дружна студенянська сім’я вирішить питання і автобуса, і доріг, і створення комунального підприємства, і функціонування роботи дитячого будинку сімейного типу, і створення зон для відпочинку, і таке інше. Це все в планах, а наразі ми маємо вірити в те, що все вийде, і кожен має докласти хоча б мінімум зусиль для цього».

Віталій Кордонський: — Таке враження, що ви з іншої планети! Яка інфраструктура? Ставок, який заростає комишам?! А майданчик? Гроші хто дав — Македон? Так, дорогу поновили. А школа? Утеплили, як кажуть, для людей, лиш від дороги. Щоб люди бачили. У нас все, що робиться, до кінця не доводиться. А гроші йдуть лишень на утримання новоствореного штату ОТГ. А люди живуть лише надіями, що завтра буде краще.

Пристрасті у чотирьох селах лише набувають масштабів. Вже до 22 грудня, «під ялиночку», усім потрібно визначитися остаточно — хто і з ким.