Або Історія про «міського», який зумів здобути повагу і підтримку у сільських жителів

Деякі матеріали мають бути присвяченими не лише конкретній даті чи професійному святу, а й яскравим його представникам. Наша сьогоднішня розповідь саме про таку людину — Юрія Шевченка, голову Хмільницької районної асоціації органів місцевого самоврядування та сільського голову Кривошиївської територіальної громади.

Дев’ять років тому молодий чоловік з курортного містечка Хмільник прийняв рішення балотуватись у сільські голови. У деяких людей це викликало хвилю скептицизму й іронічних висловлювань, мовляв, «який з «міського хлопа» сільський голова: він нічого ні про проблеми села, ні про їх вирішення не знає». Юрій Сергійович не зважав, він мав чіткий план дій, як покращити життя жителів сіл Кривошиї та Колибабинці:

– Звичайно, якщо ти щось робиш, а не стоїш на місці і маєш чітку життєву позицію, ти будеш мати, як тих, кому подобається, що ти робиш, так і тих, хто твої дії критикує. Але без цього ніяк у житті. Як визначити, наскільки ефективна робота сільського голови? Дуже просто, на мою думку! Подивитись, наскільки змінилась громада за часів його головування і куди це кроки — вперед чи назад?

Грамот у сільського голови — чимало, проте Юрій Шевченко говорить просто, що хоч і вони йому приємні, проте не є ціллю, а лише наслідком тих чи інших його дій. Каже, краще переглянути грантову історію Кривошиївської сільської ради за роки, коли його було обрано сільським головою.

Проєктів — усіх не перерахуєш, але якщо говорити про найважливіші, то видно чіткі напрямки дій у всіх сферах життя громади, «нездорового перекосу» в жодну сторону немає. Лише за рахунок участі у конкурсах, де громада у співфінансуванні з районом, областю чи державою та орендарами втілює в життя якийсь запланований проєкт, у Кривошиїнецькій територіальній громаді з’явився молодіжний центр культури та відпочинку, дитячий та спортивний майданчики у школі Колибабинці, відремонтовано пам’ятники та обеліски, втілено в життя мрію багатьох людей — запровадити систему збору твердих побутових відходів і саме під цей проєкт закупити трактор з причепом та відвалом, сміттєві баки та створити майданчики для сортування та збору сміття, освітлюються вулиці «економними ліхтарями», відремонтовані та продовжують ремонтуватись вулиці. Окремим рядком варто відзначити ідею Юрія Сергійовича перетворити Кривошиївську територіальну громаду на популярне у Вінницькій області місце для зеленого туризму. Заплановано — зроблено: закуплено катамарани, лодки, альтанки, намети, гамаки, облаштовано місця для активного відпочинку туристів, тобто створено надійний фундамент для розвитку сільського зеленого туризму.

– Сільський голова має бути сучасним, знати і вміти, як зробити комфортним життя для усіх жителів у селі. Стереотип про сільського голову як «вусатого дядька в кашкеті» має бути зруйновано вщент. Лише той, хто йде в ногу з часом, зможе досягнути успіху і зробити щось дійсно корисне для громади, — зауважує Юрій Сергійович.

Колеги Юрія Сергійовича поважають його за наполегливість та фаховість у роботі: недарма ж обрали головою Хмільницької районної асоціаціації органів місцевого самоврядування. Сам співрозмовник активно запрошує усіх на власні очі побачити туристичну місцинку у Кривошиївській сільській раді та переконатись, що він слів на вітер не кидає. Наостанок — щирі вітання усім, хто знайшов своє професійне покликання саме у місцевому самоврядуванні:

– Інколи обставини змушують нас засумніватись у обраному шляху, інколи знічев’я сказане кимось слово викликає бажання назавжди залишити роботу, зайнятись власним бізнесом і працювати лише на себе. Час йде, ми розуміємо, що інколи варто просто робити корисні й хороші справи і саме вони скажуть за нас. Усім працівникам місцевого самоврядування, тим, у кого слово не розходиться з ділом — нехай робота приносить задоволення, рідні дарують затишок і тепло, а оточуючі поважають вас як мудру і принципову людину. Ми робимо наші маленькі села і селища міського типу, міста і мегаполіси — красивішими, кращими, сучасними. Комфортними для людей. Щира людська вдячність — наша найкраща нагорода!

Олександра Мазур