Там розводять зайців з інших регіонів України, яких згодом випускають у дику природу.

– Я великий прихильник полювання із гончими собаками на зайця, лисицю. Із друзями-однодумцями часто замислювався: а чому зайця у наших рідних краях стало так мало? Тому вирішили зайнятись розведенням вухатих, — розповів один з організаторів розплідника Олександр Фурман. — Ми орендували ставки й територію близько шести гектарів. Огородили її та завезли перших тварин три роки тому. Зайців купували у Рівненській та Чернівецькій областях.

Привезені зайці розміром тулуба, вух та очей трошки більші за «вінницьких». Спершу ми придбали 53 зайців віком від одного до трьох років, це найкращий парувальний та репродуктивний вік. Вартість — близько двох тисяч гривень за кожну особину. Самок брали більше – пропорція 10 самок на двох самців. Ми везли звірят у багажному відділенні автомобіля «Тойота Ленд Крузер». Максимум комфорту, навіть кондиціонер у багажнику.

Наша команда – я, Сергій Бондар, Олександр Струшинський, Анатолій Горобченко, Василь Осіпов — суддя міжнародної категорії по гончих собаках, Олександр Шелухін. Допомагає ексголова Козятинської районної ради Українського товариства мисливців та рибалок Володимир Зайчик.

– У природі зайчиха зазвичай приводить від двох до чотирьох малюків у кожному приплоді. У нас є самиці, які шість дитинчат успішно виходжують. Наші зайці чіповані, пронумеровані, мають спеціальні тавра. У нас вже як мінімум сто вухатих. Можливо, більше! Розплідник як у природі – кущі, дерева, струмки, аби було де зайцям воду пити. Лише загороджено від сторонніх людей та тварин. Є охорона, годівнички, солонці, — продовжує Олександр Фурман. — Влітку ми вперше випустили у природу 33 зайців — «рівнян», «чернівчан». На жаль, зайця у нас не лише мало. Є й інша проблема. Нема свіжої крові, отже, йде поступове виродження популяції. Тому ми завезли зайців з інших регіонів, аби розбавити кров нашого поголів’я. До речі, ми ще плануємо закупити зайців з-під Білорусі.

– Штраф за незаконно від­стріляного зайця нині близько восьми тисяч гривень, плюс ще адміністративна та кримінальна відповідальність. Ми готові дати відсіч браконьєрам, — каже Олександр Фурман. — Паралельно із зайцями ми займаємось фазанами. Теж закупили маточне пологів’я у Білій Церкві. За декілька разів ми придбали більше трьохсот молодих птахів. Птахи виросли. Тож паралельно із зайцями ми випускали й фазанів. Триста особин! Це рекорд для Козятинщини! Бо у нашому районі фазани взагалі ніколи не водились.

– Ми разом випускали зайців та фазанів у відтворювальних ділянках, де всяке полювання заборонено. Сподіваємось, що тварини добре приживуться, — каже ексголова Козятинської районної ради Українського товариства мисливців та рибалок Володимир Зайчик. — За радянських часів товариства УТМР, мисливські колективи в Україні приділяли велику увагу поповненню популяції зайця. Були господарства із їхнього розведення. Відловлювали тварин та переселяли до інших областей, районів, мисливських господарств. У нас це ж нині перший такий випуск.