Прибічники Московського патріархату з села Велика Кісниця звернулись до суду з метою оскаржити перехід частини релігійної громади села до ПЦУ. Втім, суд закрив цивільне провадження за позовом РПЦ до Вінницької ОДА та парафіян Православної церкви України.
Відповідну ухвалу у Вінницькому міському суді оголосили вчора, 10 грудня. Втім, в будівлі суду не обійшлось без агресії з боку прибічників Російської православної церкви як до керівника управління у справах національностей та релігій Вінницької ОДА Ігоря Салецького, так і до односельців іншої віри.
В селі Велика Кісниця проживають понад 2000 людей. 31 січня більше 200 мешканців села на зборах членів релігійної громади вирішили перейти з УПЦ (МП) до Православної церкви України та перереєструвати свою релігійну громаду. Відповідний пакет документів подали до Управління у справах національностей та релігій, яке внесло зміни.
Частина селян вирішила не переходити, тож син місцевого священника Московського патріархату Дмитро Саджениця звернувся до адміністративного суду з метою визнати рішення зборів та реєстрацію незаконними. Однак там провадження закрили й порадили звернутись до цивільного судочинства.
“А за чуба його можна зловити після засідання?”
На підготовче судове засідання, на якому прибічники Московського патріархату хотіли визнати незаконним перехід частини релігійної громади села Велика Кісниця до лав ПЦУ, завітали понад 20 людей: близько дюжини прибічників РПЦ, сім їхніх односельців з Православної церкви України та представники облдержадміністрації.
Попри таку кількість людей, джерелом шуму та деструктиву в коридорах суду були саме прибічники РПЦ. Так, ще не дійшовши до потрібної зали судових засідань, ми почули крики в бік Ігоря Салецького.
Чиновника звинувачували в “доларових” хабарях за перереєстрацію релігійної громади, спрямовували на нього крики та лайку, запитували чи вірить він в Бога та пропонували різноманітні “покарання”. Так, найбільш м’яким було напівжартівливе питання однієї з присутніх жінок: “А за чуба його можна зловити після засідання?”. Ігор Салецький випади у свою сторону здебільшого ігнорував.
Агресію прибічники Московського патріархату з Великої Кісниці виявляли й до односельців та Сніжани Чубенко, адвокатки “Релігійної громади Свято-Успенського храму с. Велика Кісниця Ямпільського району Вінницько-Тульчинської єпархії УПЦ (ПЦУ)”.
Зокрема, присутніх односельців прибічники Московського патріархату звинувачували в тому, що ті “не ходили до храму”, а Чубенко в допомозі при реєстрації. Припинити здебільшого односторонні випади адептів РПЦ повністю не вдавалось і правоохоронцям, які перебували поряд аж до початку судового засідання (початок якого затримувався на понад пів години).
Ефективність походу в суд без адвоката
Підготовче судове засідання за головуванням судді Бессараб стало вже другим у цій цивільній справі. Цікаво, що позивач прийшов до суду без офіційного адвоката, але з російськомовною парафіянкою Московського патріархату, яка протягом всього судового засідання підказувала Саджениці, що той має відповідати на питання судді.
На початку засідання позивач розповів, що він не зміг ознайомитись з усіма документами, які подавались державному реєстратору, тож клопотався про можливість з ними ознайомитись.
Після задоволення суддею цього клопотання Саджениця зачитав інше клопотання – з проханням долучити письмові докази фіксованого членства в УПЦ (МП). Так, на думку позивача, довідка про “списочний склад членів” релігійної громади та 52 заяви про вступ до релігійної громади МП свідчать про незаконність перереєстрації.
Натомість, Сніжана Чубенко, Ігор Салецький та Ростислав Хмарський (представник ОДА як третьої особи відповідача) зазначили, що в ні законодавстві, ні в статуті релігійної громади Великої Кісниці немає вимоги щодо фіксованого членства в релігійних організаціях. А якби й була, то це було би порушенням конституційних прав громадян.
Всі ці документи є нічим іншим, як щойно створеними документами заднім числом з метою підтримання правової позиції позивача. Жодним чином ці документи не можуть ані підтримати позицію позивача, ані спростувати нашу правову позицію – зазначила Сніжана Чубенко.
Зрештою, виявилось, що 52 заяви вже були у матеріалах справи, тож суд не побачив сенсу у додаванні ідентичних доказів. А належність щодо решти доказів суддя Бессараб мала встановити пізніше. Ще одне клопотання позивача стосувалось створення протоколів огляду документів судом, однак на логічне питання судді щодо потреби таких дій, Саджениця не надав чіткої відповіді й, зрештою, відкликав це клопотання.
Суддя Бессараб порадила позивачу наступного разу детальніше ознайомлюватись з цивільним процесуальним законодавством або звернутись до адвоката. На це одна з присутніх у залі вірянок Московського патріархату зазначила, що в них “немає доларів найняти адвоката”, а суддя підкреслила, що існують і безкоштовні адвокати.
Єдиним клопотанням відповідачів (зокрема, релігійної громади ПЦУ Великої Кісниці) було закрити цивільне провадження через те, що Конституція передбачає невтручання держави в церкву.
Рішення загальних зборів членів релігійної громади щодо своєї конфесійної приналежності – це компетенція членів релігійної громади. Ані суд, ані будь-який інший державний орган не може робити висновку щодо того, є особа членом громади, чи ні. З іншого боку, суд не наділений повноваженнями визначати чи може релігійна громада приймати те чи інше рішення, – зазначила Сніжана Чубенко.
Дмитро Саджениця з клопотанням не погодився, та навів приклади справ, коли такі справи в суді розглядалися. Втім, суддя Бессараб вирішила уточнити, в чому причина конфлікту між двома православними громадами в селі:
Суддя: Ви хочете підпорядковуватись Онуфрію? П: Ми як підпорядковувались, так і підпорядковуємося. Суддя: А в чому різниця, поясніть? Одні Онуфрію, інші Епіфанію… П: Все є в матеріалах справи. Суддя: Ви не бажаєте відповідати на запитання суду? П: Я бажаю, але все є в матеріалах… Є церква канонічна, а є неканонічна. Суддя: А в чому різниця? П: Вони вважаються “раскольніками”. Святі отці кажуть, що хто буде служити з “раскольніками”, сам стане “раскольніком”.
Також суддя запитала, чи чинить хтось релігійній громаді позивача перешкоди до їхнього богослужіння в єдиному храмі. Однак, як виявилось, головною перешкодою є те, що громада ПЦУ переоформила всі документи щодо права власності на будівлю храму та земельну ділянку на себе” та “вимагають звільнити храм”.
Як пояснили Vежі парафіяни Православної церкви України, вони наразі вимушені здійснювати богослужіння в маленькій капличці, в якій місця вистачає “тільки для священника”. І якщо влітку це було допустимо, то в холодну пору року це робити все складніше.
Зрештою, суд закрив цивільне провадження за позовом прибічників Московського патріархату до ПЦУ та Вінницької ОДА та релігійної громади. Таким чином, рішення про перехід парафіян до Православної церкви України у Великій Кісниці скасовуватися не буде.
Суддя Бессараб зазначила, що мотиви прийняття такої ухвали будуть надіслані сторонам згодом.
Нагадаємо, на початку жовтня проти Ігоря Салецького Вінницькою обласною поліцією було відкрито провадження за статтею “самоправство” за зверненнями представників Російської православної церкви. Вони звинувачували чиновника в тому, що він нібито неправомірно зареєстрував дві релігійні громади, які перейшли з РПЦ до Православної церкви України. Ідеться про села Велика Кісниця та Лука-Мелешківська.
Джерело: https://bit.ly/2EaFnMg