– Навчаючись у педінституті, я займався у професора Анатолія Федоровича Завальнюка. Він був великим ентузіастом і прищеплював студентам любов до українських народних пі­сень, — згадував Віктор Черевко, художній керівник «Троїстих музик». — Далі пощастило працювати з Адамом Дзюбою, засновником ансамблів «Дармограй» (нині «Щедрик») та «Вишня». Наші «Троїсті музики» спочатку були викладацьким колективом, пізніше — суто чоловічим. А потім приєдналась молодь, талановиті дівчата і хлопці заграли на багатьох інструментах — скрипка, сопілка, баян, контрабас, металофон… Як кажуть, «Бас гуде, скрипка грає, серце завмирає…»!

– У чому родзинка «Троїстих музик»?

– Ми опрацювали свої, не схожі на інші аранжування українських пісень, цим інколи дивуємо слухачів, бо вони нічого подібного раніше не чули.

Минулого року ми стали лауреатами міжнародного конкурсу народного хорового співу.

– Студенти співають у ансамблі?

– Майбутні педагоги проявляють живий інтерес. Цінуємо наших солістів Владиславу Харченко, Катерину Гузенко, Вікторію Каліцінську, Ірину Іванову, Христину Гайовик. Чудові голоси у Володимира Савельєва, Влада Казьмірука. Мов жива, співає сопілка у руках Дмитра Остапенка.

…Варто хоч раз почути, як «Троїсті музики» виконують «Гуцулку Ксеню» — і ви закохаєтесь у творчість цього колективу назавжди…