Ефект атомної бомби на останній сесії Вінницької облради викликало обговорення питання №21 — спроба відчуження від онкодиспансеру 30 соток землі під приватний медцентр! Чи навіть приватний хоспіс? Чому у Вінниці держава не може відкрити такий останній притулок для смертельно хворих пацієнтів? Адже це передбачено законом.

Це дискусія вже стала темою «номер 1» по обговоренню в соцмережах. Ми вже писали, що група депутатів на сесії облради заявила про те, що депутат Людмила Станіславенко погрожувала усім, хто не проголосує за це питання — не будуть лікуватись в цьому закладі. Це був очевидний факт, зафіксований на відео. І тому наш кор. Т. Кондратьєва про це написала. Однак депутатка Станіславенко чомусь замість конструктивного діалогу розпочала оцінювати нашу газету та її журналістів, що саме так вони «гроблять газету, опускають її рейтинг», нападати на інших депутатів. «Я дійсно пам’ятатиму прізвища усіх, хто не підтримав це рішення (кого забуду — запишу), і тільки задля того, щоб, коли у майбутньому хоспісі кожному, кому це буде потрібно, надаватимуться професійні послуги з любов’ю і турботою, я змогла б звернутись до вашої совісті і нагадати про цей день! — розгнівано виступила вона на своїй сторінці.

Про те, що сталося, головний лікар Подільського онкоцентру Володимир Шамрай теж вибухнув гнівним виступом:

«Згоден на всі 100%, що в ідеалі хоспіси мали б бути державні і що про всіх, хто отримує статус «невиліковності», мала б подбати держава. Але ми живемо в тій реальності… в якій живемо. Так, це буде приватний центр, але ко­ли в країни не­ма коштів на створення державного, то це хіба не можливість для людей отримати допомогу, якої вони потребують? Цільове призначення закладу прописується в договорі оренди земельної ділянки, яку ніхто не пропонував відчужувати, а тільки взяти в оренду при проведенні відповідного конкурсу з залишенням права власності на вказану ділянку виключно за Вінницькою обласною радою.

Сьогодні в обласному канцерреєстрі перебуває на обліку 45 тисяч онкологічних хворих. ІV стадію всіх локалізацій у 2017 році діагностували у 14% хворих, а за 9 місяців поточного року — вже маємо 22%. Кількість хворих із запущеними випадками збіль­шилася майже в чотири рази. Щороку діагностуємо онкозахворювання у майже 6 тисяч мешканців нашої області. Первинний і вторинний рівень не справляється із ранньою діагностикою раку: немає можливостей, знань, бажання… Дуже шкода, що заради хайпу, рейтингів та власного піару люди, які, на жаль, формують суспільну думку, є керівниками медіа, дозволяють собі перекручувати факти, маніпулювати ними і говорити неправду…»

Отож, зважаючи на такий великий резонанс і оцінки, ми розпочинаємо відкрите обговорення цього питання.

Як насправді виглядає питання (див. фото), за яке мали проголосувати депутати:

Андрій Вигонюк, депутат голова комісії із питань запобігання корупції, заявив:

– Тут зовсім не йшлося про хоспіс, а про відчуження ділянки для приватної особи. Наша комісія прийняла рішення, що даний проєкт рішення має ознаки корупційних ризиків. Варто зазначити, що саме ця «приватна особа» є співзасновником іншої фірми, яку засновувала із нею і Олена Шамрай — дружина головного лікаря. Вона є засновником і керівником вже існуючого приватного діагностичного центру двері в двері із Подільсь­ким онкоцентром, яким керує її чоловік. Крім того, вона у ньому ще і працює на пів ставки. Неважко здогадатись, що пацієнти, яким призначають обстеження, йдуть саме в цей приватний центр. Звідти і статки у головного лікаря комунзакладу та його родини — подивіться в декларацію, там мільйонні прибутки. Ніх­то не проти заробітків — але підприємцем і водночас головним лікарем, як він себе назвав, керівник бути не може, — розповідає він.

— Зрештою, Володимир Шамрай просив землю не на хоспіс, а на повноцінний медичний центр із сучасною цитологічною лабораторією, МРТ, мамографією та відділенням для паліативної допомоги. Тобто це має бути приватний лікувальний заклад, який буде конкурувати з державним Подільським центром онкології. І нехай. Але для бізнесу треба купувати землю, а не відчужувати у нашого з вами медзакладу. Бо приватні центри — це великі гроші, і тому доступні не для усіх. Ще під час сесії ми зареєстрували звернення до голови облради Олійника. Бо дійсно хоспіс потрібний, але ДЕРЖАВНИЙ, ДЕ БЕЗКОШТОВНУ ДОПОМОГУ ОТРИМАЮТЬ УСІ! Очікуємо в найкоротший термін першого засідання робочої групи. Пропонуємо розглянути можливість створення комунального медичного під­приємства для надання стаціонарної паліативної допомоги населенню коштом Національної служби здоров’я України на базі комунальної будівлі, яка експлуатується галуззю охорони здоров’я, знаходиться за містом по Барському шосе. Її потужності дозволяють розмістити 100-120 пацієнтів. Така допомога буде безоплатною для вінничан.

Чому ж так агресивно захищала інтереси майбутнього приватного центру Людмила Станіславенко і досі «ві­­шає ярлики» на всіх, хто не підтримав її та звернення Володимира Шамрая?

– Для біль­шості вінничан не секрет, що вона є кумою цієї родини разом із братом свого чоловіка, донедавна нар­депом Геннадієм Ткачуком. Багато хто говорить, що саме у кумів є і спільний бізнес, – стверджує громадська активістка Ольга Кравчук.

– Виявляється, ТОВ «Медіхелс», котре хоче взятися за побудову хоспісу і котрому для цього треба безкоштовних 30 соток землі, створене трошки більше як рік тому. Цікаво, що наприкінці 2017 року була створена компанія з майже ідентичною назвою «Медіхелп», кінцевою беніфіціаркою якої є Олена Шамрай, дружина головного лікаря Подільського регіонального центру онкології. В обох компаній серед засновників значиться киянка Галина Чернишова. Крім того, директором ТОВ «Медіхелс» є такий собі Руслан Чайка, який має відношення ще до семи різних компаній. Особливо серед них виділяється ТОВ «Торговий дім «Вінтрансінвест». Ця компанія доволі часто виграє тендери у Вінницькій ОДА та місцевих радах Вінниці та Вінницької області. Зокрема, перемогла на тендерах і того ж таки Подільського регіонального центру онкології. Загалом за останні три роки ця компанія виграла державних тендерів на більш ніж 100 мільйонів гривень. А директором цих компаній є Руслан Чайка — кум подружжя Ткачуків-Станіславенко, — повідомляє «Власно-інфо».

– Чому так миттєво зірвала із себе маску благодійності депутатка, яка всім погрожувала «не лікувати їх та рідних»?

– Цю родину сміливо можна назвати чемпіоном з незаконного відчуження. Зокрема наша ГО нещодавно пікетувала прокуратуру із вимогою завершити слідство, яке явно затягнулось щодо дерибану території Вишенського озера. Ми пі­дозрюємо, що лише там ця родина незаконно приватизувала 30-40 ділянок набережної. Не можу промовчати щодо цих заяв пані Станіславенко на сесії щодо хоспісу та корупцію. На мою думку, ця депутатка взагалі не має морального права щось казати про корупційні діяння, — зазначила голова ГО «Вінницький автомайдан» Таїса Гайда. — Саме вони «розібрали» Вишенське озеро без жодного сорому! Потім отримання 10 гектарів вінницького лісу — також пов’язані із їхньою родиною! Під чоловічий монастир Московського патріархату виділення ділянки в лісі лобіювала саме ця особа! І після всього цього ми чуємо розповіді про благодійність та прекрасно розуміємо, що за всім цим ховається!?

Всі прекрасно пам’ятають історію із депутаткою від «регіонів» Тетяною Антонець, яка відібрала ділянку на території обласної дитячої лікарні для свого приватного медзакладу. І всіх батьків відправляли робити обслідування саме туди.

Нині маємо ситуацію «Антонець-2»! Можна припустити, що після роботи по «одесах» у вінницької так званої еліти з’явились вільні гроші, які нині хочуть вкласти в приватний медцентр на 30 сотках «безкоштовної» землі з власності громади, — підкреслює Таїса Гайда.

– У нас є можливість в області відкрити державний і безкоштовний, а не приватний хоспіс, потрібно лише головному лікареві Володимиру Шамраю вийти із пропозицією. Зараз звільнились площі 2-ї психіатричної лікарні, бо через реорганізацію всіх її пацієнтів перевели у обласну лікарню ім. Ющенка. Там гарне місце за містом. Зроблені ремонти. І вже можна розпочинати втілювати в життя ідею хоспісу, за яку там вболівають всі. В тому числі і головний лікар та депутатка Станіславенко, — підбила підсумки голова фракції «Батьківщина» Людмила Щербаківська. Це саме заявила і «Свобода».

Ось як прокоментувала ситуацію начальник Він­ницького управління охорони здоров’я Людмила Грабович: «Створення приватного медичного закладу — це, насамперед, земля. А земельними питаннями департамент не займається. Па­ліативна допомога — це медико-соціальна послуга, яка гарантується державою. У Законі «Основи законодавства України про охорону здоров’я» — у ст. 8 паліативно-хоспісну допомогу було додано до переліку видів медичної допомоги, які кожен громадянин має право отримати безоплатно в державних і комунальних закладах охорони здоров’я».

Тетяна Кондратьєва,
Роман Ковальський
Людмила ПОЛІЩУК

Від редакції: про дерибан у лікарнях і лікування за такси, з приватними медцентрами головлікарів та аптеками поряд

Шановні друзі! Як бачите, тема лікарень, де нас лікують, і як дерибану та схем навколо них дуже актуальна. І, на жаль, зловживання там просто зашкалюють. Існує державна лікарня, а поряд з нею головний лікар чи у спайці із родичами, кумами, високопосадовцями — привласнює землю — будує там власний приватний центр, ставить керівником дружину, тестя, родича чи підставну особу, запускає в заклад власні чи друзів аптеки – і починається «успішний бізнес». Ви із хворобою до лікаря: самі чи з дитинкою-немовлям, чи з батьками — а він вам: ось пройдіть обслідування, і вже МРТ — 8-12000, розгорнутий аналіз — 2000-3000, на ракові клітини – 3500, УЗІ в такі ж тисячі — ти маєш пройти уже в приватному закладі. Далі лікар кладе тебе в палату. А там — покращена — плати, рецепт на тисячі — йди в аптеку схваченого бізнесу. А призначили операцію — всі знають такси: плати. Як думаєте, може лікар звичайний цю таксу брати, щоб не ділитись з керівництвом???

Запитайте в медиків, що за­кінчують медуніверситети, скільки їхнім батьками сказали заплатити за місце в багатьох вінницьких лікарнях? Хіба це новина?

Скільки ми боролись проти мафії, яка засіла в кабінетах по визначенню інвалідності!!! І що — з того часу, як Вінницька обл­рада віддала повноваження контролю і призначення на посади головних лікарів — знову люди криком кричать про вимагання за інвалідність хабарів!

Лише одна комісія зі свободи слова тоді виступила проти! І її членів стали переслідувати з усіх сторін. Зате голову комісії з членами, які добровільно віддали відвойовані для народного контролю повноваження, одразу ж поставили заступником головного лікаря обллікарні, а дружин чи родичів інших депутатів-капітулянтів прилаштували на теплі містечка в медицині! То виходить, що мафія в медицині безсмертна???

Особливо, коли має кумів серед нардепів, родичів у Кабміні чи прокуратурі, СБУ?

То чи не час знову громадою розпочати наступ на корупційні схеми?

Враховуючи резонанс, «33-й» розпочинає серію журналістських розслідувань таких схем, які існують біля більшості державних медзакладів області. Розуміємо, що є і чесні та принципові керівники, медики. Тому разом із вами розповімо і про тих, і про інших! Запрошуємо читачів газети та сайту «33-го», всіх небайдужих вінничан приєднуватись! Будемо раді співпраці із неупередженими громадськими організаціями. На спів­працю вже дали згоду десятки громадських активістів та депутатів. Разом ми сила!

Побачили зловживання, знаєте про них — пишіть нам. Час настав.

З повагою,
колектив «33-го»