…Ми живемо у великому світі, де кожен з нас – мов зернина на хлібному полі. Але правда і в тому, що кожна зернина має здатність змінювати світ, проростаючи у завтрашній день. Коли творчі люди розцвітають у своєму мистецтві, світ навколо робиться кращим і добрішим…
Наприкінці грудня у Вінницькій міській бібліотеці №13 відбулася творча зустріч літературно-мистецької спільноти ім. Євгена Гуцала «Подільська хризантема», яка розпочала свою творчу діяльність у 2012 році. Натхненник і голова творчої спільноти – Вероніка Остапчук.
Вероніка Семенівна – член Вінницької обласної ради жінок України. Була журналістом обласної газети «Комсомольське плем’я», яку згодом перейменували на «Панораму». Працювала учителем музики і співу у ЗОШ №2 м. Вінниці. Пише вірші і пісні, чудово грає на гітарі і задушевно виконує свої твори. Дипломант міжнародних і всеукраїнських фестивалів авторської пісні. Має світлу, позитивну ауру, їй легко дається спілкування з людьми.
Багато позитиву внесла в атмосферу творчого колективу шановна гостя Валентина Кичак – голова Вінницької обласної ради жінок України. На прикладі одного епізоду зі свого життя вона розкрила тему «Батьки і діти». А ще Валентина Андріївна подарувала усім присутнім гарний український романс. Виконала його настільки майстерно, емоційно, аж до сліз в очах!
Гостею «Подільської хризантеми» була також і я, Зінаїда Сидорчук – голова літературно-мистецького об’єднання «Дзвінкова криниця» містечка Літин, член НСЖУ. Ознайомила колектив зі своєю творчістю. Дещо почерпнула для себе.
На творчій зустрічі «Подільської хризантеми» були присутні: Світлана Семашко – перекладач поезії; Тетяна Рибакова – виконавиця пісень, поетеса; Галина Рибачук-Прач – поетеса; Дмитро Джола – пише вірші для дорослих і дітей, професор Вінницького педуніверситету (пенсіонер); Тетяна Ліщишина – співає і пише вірші; Людмила Качуровська – пише вірші, займається громадською діяльністю; Лариса Ємельянова – поетеса, письменниця; Інна Станішевська – поетеса, авторка книг, та інші обдаровані особистості.
Такі заходи потрібні людям не тільки для розваг, а насамперед для самоосвіти і самовиховання. Після цього творча людина почуває себе реалізованою, впевненою в тому, що те, чим вона займається, комусь-таки потрібно.
Зінаїда СИДОРЧУК,
член НСЖУ
