У Павла Івановича Ткачука більше 50-ти років вчительського стажу, з них 33 роки він працював директором Уладівської школи №2 у Літинському районі.

– У нашому роду — 62 педагоги! А ще більше 20-ти медиків, чотири визнаних письменники, сім докторів і кандидатів наук. Моя донька Роксолана викладає в Америці. Славний наш рід! — похвалився Павло Іванович.

Він скромно промовчав, що сам є відомим в Україні літератором, фольклористом, етнографом, краєзнавцем, автором кількох книг. Історичні факти, які йому вдалось «розкопати», вражають.

– Наш Кипорів Яр на Літинщині був прихистком для бійців Якова Гальчевського (отамана Орла), Якова Шепеля (отамана Поділля і наймолодшого полковника армії УНР), Онисима Грабарчука. Всі вони воювали з червоними окупантами. Я дослідив, що біля Дунаєвців є село Мала Тернавка, де спіймали сестру Ониська Грабарчука і живою закопали в Кипоровому Яру. Страшні злочини тоді творились! — розповідав Павло Ткачук.

У школі він викладав українську мову і літературу. Це сьогодні педагоги проголошують дитиноцентризм, а Павло Іванович ним жив довгі десятиліття. Бідовим сільським дітям він вселяв у душі переконання, що вони — творці, здатні створювати шедеври.

– Україна понад усе — це те, що Павло Іванович Ткачук вселив навічно у наші дитячі серця. Він допоміг нам зрозуміти, що повноцінне життя людини можливе лише у єдності з долею свого народу. Це вже після 1991 року я зрозуміла, як ризикував життям і свободою Павло Іванович, розповідаючи нам на уроках про Василя Симоненка і Аллу Горську, про сміливу Ліну Костенко і незламного Василя Стуса, — згадує його колишня учениця Наталія Бойко. — І я вирішила піти його шляхом і стати учителем української мови і літератури. Це наче про нього написала Ліна Костенко: «Митцю не треба нагород, його судьба нагородила. Коли в людини є народ — тоді вона уже людина!»

Близько ста віршів Павла Івановича стали піснями, музику до яких написали композитори Олесь Коляда, Ігор Шуберт та ін.

– Прочитала збірку Павла Ткачука «Чолом тобі, Вкраїно!» Те, що створив автор, є надважливим для культури і освіченості майбутніх поколінь, — поділилась Оксана Білозір, народний депутат VІІІ скликання.

За свої скромні пенсійні кошти Павло Ткачук виготовив і встановив в Уладівці меморіальну дошку поляку Яну Потоцькому, який взяв собі псевдо Подоляк. Ян Потоцький був письменником, істориком слов’янських народів, автором відомої книги «Рукопис, знайдений у Сарагосі».