Він народився 23 листопада 1899 року в с. Михайлівка Бершадського району.

Після закінчення школи життєвий шлях привів юнака до Одеського інституту народної освіти. Всі студентські роки Родіон керував хорами. Писав перші власні пісні, займався обробкою народних пісень. І у всьому відчувалась душевна витонченість, Богом подарований музичний талант.

По-справжньому Родіон Андрійович захопився музикою в Тульчині, куди був направлений на роботу в школу. Там він із захопленням вивчав творчість Миколи Леонтовича, про якого писали: «…лунає «Щедрик» на весь світ, він став архітектонікою звуків…». У 1927 році окружна співоча капела Тульчина дала перший концерт, причому донька Леонтовича, Надія Миколаївна, була концертмейстером, а Родіон Скалецький – диригентом.

Зачарований передзвонами «Щедрика», Родіон Скалецький самовіддано працював у Тульчині, шліфуючи виконавську майстерність хору і одночасно формуючи власні творчі принципи. А потім… У 1932-му — арешт, звинувачення в українському націоналізмі, заслання в Курську область в глухе містечко Валуйки, де молодому композитору довелось прожити довгих 14 років.

Лише в 1946 році він знову розпочав працювати в школах Вінниччини, в інституті вдосконалення вчителів, був відповідальним секретарем обласного хорового товариства.

Опрацював кілька фольклорних збірок, написав пісню про рідне село Михайлівку на текст свого земляка І. Палагнія, музику до обрядів «Весілля на Поділлі», «Щедрий вечір», «Зустріч весни». В обласному Будинку народної творчості Скалецький очолював хорове товариство, а в 1970 році організував хор ветеранів, був його керівником і головним диригентом.

На 82-му році життя Родіон Андрійович переїхав до Києва, там займався виданням своїх творів, в чому йому активно допомагала донька Наталка. Родіон Андрійович Скалецький помер 23 березня 1984 року і похований на Лісовому кладовищі в Києві. 22 листопада 2011-го біля Бершадської дитячої музичної школи встановлено погруддя композитора.