Спочатку роздерибанили спільне майно селян, розтягнули трактори-сівалки, розібрали на цеглу ферми та інші будівлі. Позакривали школи, дитсадки та ФАПи. Порозбивали фурами всі сільські дороги. Прибрали до рук пасовиська. Порізали заводи та фабрики заради разової вигоди на металобрухті.

Придумали закон, щоб платити за паї мізер. Зареєстрували свої агрохолдинги в столиці чи в офшорах. А тепер кажуть: «Давай, народе, хазяйнуй, заробляй на потреби своєї громади і живи багато та щасливо». А звідки ті гроші тепер візьмуться в бюджеті ОТГ?

Браво, панове реформатори!!! Вам тепер мільйони від усіх тих ласих шматків землі, яку ви хапанули, коли керували і правдами-неправдами продали-переоформили, бо вся правоохоронна бригада працювала в спарці.

А простій людині вже корову немає де випасати. Та й взагалі створена вами «базарна демократія», при якій заробляє перекупник, відбила в людей охоту тримати худобу. І молоко та м’ясо вже дорожчі, ніж у Німеччині. Може, тепер сільський престарілий народ зажирує на свою злиденну пенсію 1600 грн.?

Можливо, з тих пенсій він скинеться на якесь прибуткове виробництво в об’єднаній територіальній громаді, де вже давно прибрані до рук всі кар’єри, мінеральні джерела і «прибиті» ті ж самі паї? Правда, смішно? Та хіба що крізь сльози.

Але щоби ті сльози не стали ще гіркішими, шановні наші земляки-вінничани, відтепер уже тільки від вас залежить, чи зумієте ви зберегти хоча би те, що маєте. Самоврядування з ментальністю наших чиновників-жуліків може стати ще одним масштабним грабунком народу.

Адже закон передбачає передачу частини державних земель громаді. Кому ці гектари дістануться, коли в багатьох районах прибивають всі населені пункти до райцентру і на голів ОТГ вже міряться ті самі загребущі пани, які довели ці райони до ручки? Які кришують великий агробізнес і за це мають зиск із тих громадських полів, що незаконно обробляють. Бо вони управляють поліцією і судами. Але нас, простих людей, більше. І всі ті землі наші, і ті копійки, що збираються до бюджету, заробляємо ми. Тому мусимо контролювати, як і на що витрачаються наші гроші. На дорогу автівку для голови чи ремонт доріг. І обирати треба гідних та порядних до місцевих рад та головами ОТГ.

Ніхто не зробить наше життя заможним. Жоден президент чи міністр. Тільки ми самі зможемо вилізти з цього багна. Правильно організований суспільний устрій не дає можливості грабувати громаду. Щоб процвітала країна, народ має контролювати владу. Зрештою, нас тисячі, а голова один. Бо все, що вдається у нас сьогодні вкрасти, до нас більше не повернеться, а лише збагатить якогось окремо взятого чиновника і зробить громаду біднішою.

Ми не маємо іншого виходу, ніж ставати цивілізованою громадою, в якій не обдурюють один одного, де всі зацікавлені в тому, щоб влада не крала, а захищала інтереси кожного громадянина. Це не ілюзії. Так живуть усі заможні країни, куди розбігаються працьовиті українці, яких вже охрестили заробітчанами. Бо там вистачає і на зарплати, і на дороги, і на гідні пенсії. В іншому випадку ми завжди будемо обдуреними бідовими хохляками з найбагатшими олігархами, які за наші гроші вчать своїх дітей та лікуються за кордоном.

Пропонуємо вашій увазі один із віршів з поетичної збірки Анатолія Жучинського.

Переболіло. Перетліло.
Рознесло попіл по кущах.
Закрилась в мушлю. Затаїлась
Від бою втомлена душа…

Та знов іде ятрити рани
На попелище вітер злий.
Дрімає біль. Сіріє ранок.
Зриваю шори… Хай болить!

Заслужений журналіст України,
засновник та видавець і головний редактор газети «33-й канал»,
директор видавництва ТОВ «Регіна ЛТД», депутат Вінницької обласної ради 5 та 6 скликань, офіцер запасу ЗСУ. Відзначений почесними нагородами Національної спілки журналістів, лауреат Всеукраїнського конкурсу фотохудожників. Автор поетичної збірки «Вправи з римування», член правління Вінницької обласної організації Національної спілки журналістів України