Життя – це та річ, яку дарує нам Господь безкорисно, бажаючи тільки добра, люблячи та захищаючи нас. Кажуть, що його необхідно пройти , не шкодуючи за прожите, творячи чудо та сіючи любов скрізь і повсякчас. Таке життя буде дароване звичайній жінці з прекрасним ім.’ям Марія. Вона, як гідна українка, народила світу трьох гарних синів. Виростила їх, дала їм освіту. Весь час кудись бігла, щось робила: будувала, саджала, полола, мила, прала в пекла. А коли потрібно було вчити хлопчиків, вирушила на заробітки. Здавалось, ось і відпочинок, бо діти здобули освіту. Та ні, у долі жінки трапилась біда. Жахлива хвороба постукала у її двері. Страх закрався у серце, душа щеміла від болю. «Не здаватись» – такий девіз привів жінку до обласної онколікарні у м. Вінниця. На сторожі здоров’я у цьому домі стоять прекрасні лікарі, чудові спеціалісти, доброзичливий персонал.

Саме ці люди в білих халатах зробили неймовірне. Три години вони чарували, робили все можливе для покращення здоров’я пацієнтки. З великою повагою Марія Розкидана дякує оперуючій бригаді, а саме директору ПРЦО доктору медичних наук Шамраю В.А., лікарям Місюрко О.І. та Міхневичу А.В., завідуючому торокольним відділенням Притуляку С.М., анестезіологу Скрильову В.В.

Вона зиче їм міцного здоров’я , творчих злетів. Хай їх дні ніколи не затьмарює негода. Хай завжди буде мир над їхніми головами. Господь подарує багато щасливих миттєвостей у житті. Вірю, що Ваша праця, дарована долею, повернеться сторицею. Ще раз дякуємо Вам за віру у повне одужання та щасливе майбуття.

З повагою,
сестра Валя