Тодішнього 20-річного студента аграрного університету на початку грудня 2015 року двоє вінницьких поліцейських – Олександр Гончарук та Сергій Швець – затримали за нібито водіння у нетверезому стані. Після того доставили його у відділок, де жорстоко побили під запис відеокамер та своїх мобільних телефонів, а черговий інспектор Олександр Вихрист спокійно спостерігав. Після того, як про інцидент дізнались мільйони, обидва поліцейські отримали можливість звільнитися з органів за власним бажанням. А черговий отримав підвищення й перебуває у статусі свідка…

– У Василя з дитинства проблеми із серцем, таких випадків — один на мільйон. Його свого часу оперували американські медики у столиці, він має групу інвалідності й через свій стан взагалі не вживає спиртного. Того вечора він на своєму авто добирався до села Зарванці. У місті його зупинив патруль. Коли син запитав, що він порушив, запропонували пройти в їхній автомобіль. Хлопець зачинив на ключ свою автівку і пішов до машини з проблисковими маячками. Один з поліцейських, який був у салоні, почав розмову з того, чи готовий Василь домовлятися, бо залишишся без прав на три роки. Пройти «Драгер» погодився, адже сину не було чого боятись, але його в поліцейських не було, викликали другий автомобіль. Вкотре наголошували, аби домовлятися. Тест на «Драгері» він так і не пройшов. Можливо, тому, що даішники зрозуміли, що хлопець насправді тверезий. Далі вони стали залякувати, — розповідає мама Наталія Клебан. — Дістали кайданки, погрожували підкинути у машину незрозумілі речі й потім знайти їх, обзивали нецензурними словами. Неподалік місця зупинки проживає його друг. Дворами син добіг до нього, розбудив і попросив викликати таксі. На виїзді з Вінниці ті самі даішники зупинили машину, син їхав на задньому сидінні. Його силоміць витягували, а таксист ще й допомагав. Далі привезли у відділ поліції, на вулиці Пирогова. Черговий не записав у журнал нічого. Син сказав — бити себе не дам, бо я інвалід. Але йому у відповідь — ми з тебе реального інваліда зробимо. Василь зрозумів, що поліцейські агресивні, про них багато є відео в Ютубі, як погрожують людям. Один вдарив сина кулаком у голову, тоді схопив за шию і почав душити. Другий робив ззаду підсічки. Черговий не реагував, тільки сказав колегам, що працює камера, і запропонував завести в кімнату, де нема відео. Надягли наручники, повалили на землю. Били ногами, витягнули з кишень кошти. Припинили бити, коли син втратив свідомість, злякались, побачивши в кишені посвідчення про групу. Коли сина вивели з відділку, Швець забув папку з протоколами у Вихриста. Далі Васю повезли у наркодиспансер без підстав, а документи по дзвінку підготували. Син зрозумів, що не зможе пройти медогляд через таку фальсифікацію. тому відмовився. А після цього його посадили в авто, заїхавши у відділок за папкою, й стали шукати свідків-таксистів на «Урожаї». Вася, весь побитий, сидів всередині, таксисти не могли його бачити фізично, вони стали формально свідками під час складання протоколу за ст.130. Василь після побиття відмив кров й пішов вранці з друзями у відділок писати заяву, щоб дали можливість пройти експертизи. Бо був впевнений, що у його крові не буде алкоголю чи наркотиків. Вже потім про все дізнались ми з чоловіком. Звертались до судового медексперта, який засвідчив про те, що на руках сина сліди від кайданок. Але далі відбулось найцікавіше — невдовзі лікаря звинуватили у хабарництві й усунули з роботи. Син мій довго лікувався…. Якби не зимова куртка, поліцейські його б вбили.

Матір потерпілого додає: спочатку у справі фігурував один поліцейський, але після втручання громадськості підозру оголосили двом. Щодо Олександра Вихриста було призначено додаткове розслідування, а самого поліцейського відсторонено від виконання обов’язків. Але зараз він працює.

Спочатку суддею була Алла Чезганова, досліджувалися докази вже, але в останній момент склала повноваження. Після перерозподілу слухати заново почала Лариса Ковальчук, але тут почали змінюватися прокурори. Один зі свідків — таксист — вже помер. Крім того, майже на кожному засіданні якась зі сторін не з’являється, пояснюють рідні Василя. У цьому змогли пересвідчитись і наші журналісти, коли 9 січня Вінницький міський суд продовжив розгляд справи. До зали з’явились прокурор, потерпілий Василь, його захисник та двоє обвинувачених. Останні були без адвокатів, але заявили, що засідання може відбутись. Та коли перейшли до того, щоб заслухати двох свідків, до яких вже застосовується привід, з’ясувалось, що це неможливо. Один перебуває в зоні АТО й зможе прибути лише в травні, інший — на заробітках у Польщі. Такий хід подій не надто обрадував суддю Ларису Ковальчук, яка заявила, що так справу можна розглядати роками. Вчергове вона дала завдання прокурору доставити свідків. Чи вдасться це йому — будемо слідкувати разом.

Тим часом поза очі знайомі потерпілого Василя Клебана кажуть, що справу навмисно затягують, аби закінчився строк давності й причетні не отримали покарання. Більш того, в одного із них два двоюрідних брати працюють у Вінниці суддями.

Вікторія Снігур
Фото Олексія Бойка