Авторитетний портал Transfermarkt опублікував список найдорожчих гравців чемпіонату України. У десятку найдорожчих футболістів потрапили представники лише двох клубів – «Динамо» та «Шахтаря». Очолює «десятку» 21-річний півзахисник київського «Динамо» Віктор Циганков, за гравця готові віддати 20 млн євро. Спортсмен родом з Вінниці і є вихованцем обласної ДЮСШ з футболу Блохіна та Бєланова. Наші журналісти знайшли його наставників, які й розповіли про шлях становлення та блискавичну кар’єру «рудого динамівця».
– Дуже добре знаю тата Віктора — Віталія Циганкова, разом навчались при Радянському Союзі у спортінтернаті у Києві, куди нас свого часу запросили, — розповів директор ОДЮСШ Блохіна-Бєланова Ігор Коваль. — Він був дуже відомим футболістом, гравцем вінницької «Ниви» та низки ізраїльських команд. Грав на позиції воротаря. Саме там в нього й народився син. Невдовзі родина знову повернулась до України. Коли Віктору було сім років, його за руку до нашої футбольної школи, яка тоді мала назву обласної ДЮСШ «Нива» (до 2012 року), привів батько й весь час ним опікувався. Завжди відвідував тренування, одним словом — повністю віддавав себе дитині. Ще тоді було видно, що Віктор талановитий хлопець й неодмінно досягне висот. Першим тренером спортсмена був Микола Загоруйко, а допомагав йому Олександр Дусанюк. Вони й досі працюють у нашій школі. Починали займатись на стадіоні «Олімп». Наставники не затискали футболіста в рамки, а намагалися розвивати його сильні сторони.
Від природи Віктор — лівша. Микола Загоруйко ж постійно змушував його працювати правою, і з часом Циганков навчився працювати правою майже так само впевнено, як і лівою. Перший рік Віктор відіграв у чемпіонаті України не за свою вікову категорію, а старших хлопчиків. Потім ще рік був зі своїми ровесниками на одному полі. Й ще тоді молодого, але дуже перспективного вінничанина помітили в юнацькому клубі «Динамо» й запросили до столиці. Ми не тримали Віктора, адже вважаємо, що треба їхати в такі клуби — гранди українського футболу.
Вийшло так, що Циганков вже у 16 років почав тренуватися з основою київського «Динамо». А в 18 — дебютував у прем’єр-лізі, вийшовши на заміну. Буквально через місяць тодішній тренер «Динамо» Сергій Ребров кинув зовсім «молодого бійця» на розтерзання «Наполі» в Лізі чемпіонів. Циганков не розгубився і навіть взяв участь у забитому голі. Сам же молодий півзахисник відзначився вже в наступній єврокубковій грі проти «Бешикташа». Нагадаю, футболістові на той момент було всього 18 років! Чи жарт, але вже у віці 19 років і 256 днів Віктор став наймолодшим футболістом в історії «Динамо» Київ, якому вдалося зробити хет-трик. Непоганий початок, чи не так? Після успіхів у єврокубках про Віктора Циганкова почала активно писати європейська преса. Причому відгуки були більш ніж хвалебні. «Новий бос «Динамо», — писали про нього французи. «Український діамант», — казали англійці. Як не втратити голову від таких гучних епітетів! Але Віктор Циганков знає свою справу. Він просто забиває, а ще приходить на прес-конференцію і каже: «Так, у нас зараз досить щільний графік, але на таку гру ми обов’язково знайдемо сили і помремо, напевно, щоб домогтися позитивного результату». Та й сам президент «Динамо» Ігор Суркіс теж у захваті від гравця, але продавати його поки що не поспішає.
– Віктор Циганков — лідер і капітан команди. Він веде за собою команду. Може, не вистачає стабільності, але це молодий хлопець. Він стає мужиком і з кожним сезоном буде додавати. Клуб, який захоче купити Циганкова, має буде топовим. Йому немає сенсу переходити в звичайну команду навіть з ТОП-5 чемпіонатів. Моя думка: він повинен якийсь час ще пограти в «Динамо», стати справжнім лідером, і тоді розглянемо питання про його продаж.
Попри постійну зайнятість, Віктор Циганков намагається приїздити у рідне місто, де в нього мешкають рідні, зустрічається з вчителями та однокласниками рідної школи №35, а ще неодмінно заходить до спортивної альма-матер, звідки й почав свою кар’єру. Тато теж завжди на зв’язку. Він працює із «Динамо» — тренером воротарів у академії дитячо-юнацького футболу.
– Приємно, що хлопець не забуває своє коріння та тих, хто допоміг йому досягнути успіхів у футболі. Зберігаємо його фотографії та заяву в архіві, яку написав, коли прийшов займатись улюбленим видом спорту. Намагаємось відвідувати матчі, де грає хлопець, батько допомагає з квитками. Нещодавно запрошували Віктора на зустріч із нашими маленькими вихованцями, але через брак часу не склалось. Та ми все одно чекаємо й будемо раді бачити. І впевнені — всі здобутки та перемоги у футболіста заслужені. Й ми ще почуємо про нього із світової арени…
Віталіна Трудько
