Нещодавно виповнилося 100 років Степану П’ятаку – жителю села Щучинці Жмеринської об’єднаної територіальної громади.
За плечима дідуся — два страшних голодомори, війна, складний післявоєнний період. Вітали його представники влади, односельчани та вся родина. Подарували солодощі, букети, рушники…
– Батько – учасник бойових дій, інвалід Другої світової війни, єфрейтор, розвідник 157-го стрілкового полку. Йому довелося пережити голодні і трагічні 1932 – 1933 роки. У 1940 році він був призваний в армію і проходив службу на японському кордоні. На початку війни був у розвідці, — розповів син Віктор. — Потім воював на Західному фронті в 5-й ленінградській дивізії. Були жорстокі бої, бо німецькі війська рвалися на Москву. Коли звільнили Фінляндію, батька перекинули на 2 Український фронт. Мав тато 22 подяки від керівництва за визволення великих міст: Вітебськ, Смоленськ, Орша, Яси, Кишинів, Будапешт, Прага, Вена. Отримав медаль «За відвагу». Перемогу зустрів у австрійському місті Лондіндорф. У Щучинці повернувся у 1946 році із пораненнями та контузіями, осколки так і залишились у його тілі. Він до цих пір пам’ятає всіх своїх командирів, друзів та навіть як звали його коня в армії. Постійно брав участь у параді, лише в минулому році пропустив.
У мирний час Степан П’ятак працював бригадиром тракторної бригади, рільничої бригади, лісником. А коли вийшов на пенсію, влаштувався кочегаром на птахофабрику. Був дуже відповідальним та порядним.
– Зараз у дідуся вже не те здоров’я, що раніше. Доглядає за ним син Віктор, молодша дочка проживає у Росії. Дружину дідусь давно поховав. Степан П’ятак — найстарший чоловік у селі, я вже головую 32 роки, то це перша людина, яка дожила до 100-річчя. Була одна жінка, але за два тижні до такого ж ювілею померла. Секрет довголіття у невичерпному оптимізмі та здоровому способу життя, — каже сільська голова Надія Тріскун. — Щодня зранку дідусь їсть по кілька яблук, на свято може дозволити собі келих домашнього вина. Влітку виходить на вулицю та насолоджується природою. А ще дуже радіє, коли приїжджають діти, четверо онуків та 9 правнуків.
Вікторія Снігур
