49-річний Олександр Лотоцький із Калинівки на війну подався одним з перших, пройшов бої в Іловайську, далі були дві ротації у батальйоні охорони у Сватовому. Після року служби чоловік повернувся до Калинівки, але довго не затримався, знову армія. Служив у морській піхоті.

Саме на передовій в Олександра й почались проблеми зі здоров’ям, адже він отримував травми під час бойових дій. Онкологію, післятравматичну енцефалопатію, атрофію мозочка та кісту – все це діагностували у бійця й, зрештою, звільнили із лав служби, давши першу групу інвалідності. Здається, що з такими травмами держава та оточуючі повинні були дбати про захисника та всіляко допомагати у лікуванні. Натомість ветерана АТО звинувачують у побитті начальника Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону Олександра Завроцького. Мовляв, полковник медслужби отримав закриту черепно-мозкову травму, лінійний перелом зовнішніх пластин лобної кістки та струс. Сам чоловік усі звинувачення відкидає й пояснює — йому, важкохворому, не надали належну лікарську допомогу та навмисно спровокували конфлікт. За фактом відкрито статтю «погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок», й бійцю загрожує кримінальна відповідальність – від 3 до 5 років.

3 лютого у Вінницькому міському суді розглядали клопотання поліції та військової прокуратури, які наполягали на запобіжному заході у вигляді цілодобового домашнього арешту. Попри анонс події в соцмережі та закликом під­тримати ветерана до зали, крім наших журналістів та адвокатки Сні­жани Чубенко, ніхто не прийшов. Пі­дозрюваний ледве пересувався із палицею, нервував та постійно трусився. Для судді Андрія Михайленка стало дивним те, що сторона обвинувачення звернулась тільки тепер, адже сама подія мала місце 17 грудня 2018 року. Крім того, у засіданні з’ясувалось, що відразу після інциденту ніхто не затримував Олександра Лотоцького, а відомості до ЄРДР внесли тільки через три тижні. На запитання судді чи врахували слідчі стан здоров’я бійця, постійне вживання медикаментів, відсутність родини та власного житла, слідчі відповіли, що так.

– Ми подали до суду клопотання про обрання цілодобового домашнього арешту. Мотивуємо його тим, що Олександр Лотоцький та його захисниця останнім часом почали неухильно всякими методами не співпрацювати зі слідством. На підтвердження додаємо диск, на якому відтворено те, як підозрюваний та його адвокат тікали й не хотіли брати клопотання, — заявив слідчий Тарас Стаховський. — Даний злочин відноситься до категорії середньої тяжкості, тому вважаємо, що саме такий запобіжний захід буде більш доцільним.

У свою чергу, військовий прокурор Роман Клим’юк підтримав слідчого.

Адвокатка підозрюваного Оксана Курнаєва у своєму виступі назвала ряд порушень, яких, на її думку, допустились органи розслідування.

– Спірально-комп’ютерна томографія мозку та його висновок виконані у тому ж шпиталі, який очолює пан Забродський. Це одна з підстав, чому ми не довіряли експертам. Саме тому 22 січня ухвалою судді було задоволено наше клопотання про призначення комісійної судово-медичної експертизи, щоб переглянути експертизу Вінницького СМЕ. Питання, яке ставилось, чи міг Лотоцький спричинити тілесні ушкодження головному лікарю і чи дійсно правдивий діагноз у потерпілого, виставлений експертом. Оскільки все це має проходити у столиці й на місці повинен бути мій підзахисний, аби відстояти своє право й довести можливість фальсифікації справи, прокурор зі слідчим вирішили перешкодити й посадити під цілодобовий домашній арешт. Крім того, після того як нам задовольнили дане клопотання, ми звернулись з новим – про доступ до речей та документів, які після проведення експертиз чомусь були передані Олександру Завроцькому, при цьому ні копій, ні оригіналів в справі не було. Але на засідання 30 січня прокурор не прийшов, тому її перенесли на 13 лютого. То хто зволікає із розслідуванням? Більш того, на одному із попередніх засідань правоохоронець Тарас Стаховський запропонував у коридорі щось там підписати. Звісно, що я відмовила. А коли разом зі своїм клієнтом вийшли на вулицю, став нас фільмувати й тепер додає це як доказ. На якій підставі все це проводилось і з яких пір слідча дія відбувається на вулиці? Знайдіть мені таке в КПК! – не приховувала обурення Оксана Курнаєва. – Сторона обвинувачення, вам смішно? А мені ні. Вам доведеться ще відповісти за це беззаконня. Бо це наруга над героями Іловайська! Більше того, в мого клієнта з’явились новоутворення й може бути операція. Якщо йому дадуть арешт, ми можемо втратити час, а це призведе до летального випадку…

Коли ж надали слово ветерану АТО Олександру Лотоцькому, він звернувся до присутніх, що винним себе не визнає й всі звинувачення не відповідають дійсності.

Слідчий суддя Андрій Михайленко у клопотанні про застосування домашнього арешту відмовив. Чи буде прокурор подавати апеляцію – поки невідомо. Сам Олександр Лотоцький та його адвокатка впевнені – це їхня маленька перемога й вже назвали таке рішення історичним, бо, кажуть, зневірились у справедливості…

А всі, хто знає про цю справу, закликають головного лікаря пробачити інваліду, бо прощення важкохворого, який захищав Україну, стане для нього кращим рішенням суду, ніж будь-яке покарання.

Від редакції. Враховуючи резонансність справи, готові вислухати всі точки зору.

Фото Сергія Хіміча