90-річна мешканка села Петрашівки, що на Ямпільщині, Марія Венгер за своє життя вишила сотні рушників, серветок, скатертин, подушок, килимів, картин…

Оселя бабусі нагадує справжній музей вишивки. Відкриваючи двері, наче заглядаєш у скриньку української культури. Вишитих речей тут сотні – на стінах, ліжках, диванах, столах, шафах, вікнах… За свою працю й талант вона нагороджена орденом Червоної Зірки, медалями «За трудову доблесть», грамотами . Але найбільша її нагорода — це любов та повага рідних, друзів, односельчан.

— Марія Петрівна зростала без батька. Матір її важко захворіла після того, як пішла набрати глини, щоб змастити піч і її прикидало. Від 12 років дівчинка від безвиході змушена була сама ходити в поле й найматись до людей. Люди розуміли й брали її на роботу. Платили на тиждень за роботу шістьма склянками ячменю з половою. Потрібно було їх розділити, аби приготувати собі та мамі баланду з кропивою. А ще наша землячка пережила два голодомори, у своїх 15 років рила окопи на першій лінії фронту біля Михайлівки, — розповідає сусідка бабусі та заступниця директора школи Світлана Костюк. — Ще замолоду Марія Венгер захопилась вишивкою, любов перейняла від своєї бабусі та «нанашок». Й так це ремесло перейняла, що навіть вночі прокидалась й шила під каганцем. Плела гребінні сорочки з конопель, вишила сотні рушників, картин, скатертин, тюлі… Особливо відрізняється величезний килим, де йде третя нитка, котра чіпляється до звичайного простирадла. Дві кімнати її будинку повністю у виробах, від розмаїття просто очі розбігаються. Щодо техніки, то це хрестик та гладь. Але що цікаво, скрізь є квіти, це характерно для нашого краю. Бо якщо вже брати клембівську вишивку, то там вже йде червоне та чорне і більший орнамент.

Два роки тому в оселі бабусі спалахнула пожежа, але завдяки оперативності сусідів вогонь швидко вдалось ліквідувати. Щоправда, повністю була втрачена вишита картина з русалками. Нині односельчани постійно допомагають Марії Венгер доглядати за виробами, аби зберегти їх для нащадків. Бо такої хати-музею в області, мабуть, нема…

Віталіна Трудько