В Україні 5 років тому прийняли Закон “Про пробацію”, що наблизило нас до європейського досвіду. Що таке пробація та як її впроваджують? Яких результатів вдалося досягнути? Та хто підтримує Україну на цьому шляху? Відповіді на запитання у цьому матеріалі.
Другий шанс: як пробація допомагає засудженим і економить гроші платників податків
Свідоме суспільство завжди бореться за кожну людину. Саме це вирізняє сильні нації серед слабких: забрати усіх до останнього з поля бою, допомогти тим, хто втратив свою домівку, подати руку допомоги ближньому в тяжкий час.
В європейських країнах існує ще одне правило: якщо людина схибила, суспільство від неї не відвертається, а допомагає віднайти вірний шлях. Україна вже переймає цей світовий досвід.
Тримай руку, брате
Типова історія: зростав без батька, у матері не було на хлопця часу, знайшов у підворітті нових “друзів”, закинув навчання і став робити дурницю за дурницею, поки не був заарештований за безглузду помилку. Що чекає на нього після слідчого ізолятора? Вирок, тюрма, зміна особистості в оточенні справжніх злочинців. Після звільнення самостійно повернутись до нормального життя складно, тож це питання часу, коли станеться новий рецидив. Коло замикається.
Чи можливо це змінити?
Як показує європейський досвід, безпека суспільства – це не завжди суворі покарання для злочинців, а іноді й пошук справедливої альтернативи. Прикладом є пробація – “випробування”, шанс на виправлення замість покарання тим, хто не становить загрози для інших.
У країнах Європи це так працює: замість ув’язнення, яке безповоротно ламає життя, суд призначає покарання, не пов’язане з позбавленням волі, але зобов’язує не спілкуватися з певним колом осіб, проходити медичну реабілітацію тощо. Це шанс виправити помилку серед людей, які готові допомогти. За їх професійної підтримки, заручник свого фатуму працює на виправних роботах у громаді, знаходить нові звички, друзів і остаточно стає на правильний шлях.
Боротися за кожного – ось вибір сильної нації.
Ти – не один
В Україні таке право існує 5 років – в лютому 2015 року ухвалили Закон “Про Пробацію”. І хоч часу пройшло небагато, але вже є значні результати. Яскравий приклад Григорія Тонкого з Чернігівської області. “Ще недавно я стояв на обліку у службі пробації. Приходив лише з примусу і намагався чим швидше втекти. Тепер я також ходжу до пробації, але вже як волонтер громадської організації “Перемога”. У тій самій кімнаті, де я колись слухав поради, як зцілитися і стати на праведний шлях, зараз сам розповідаю про своє зцілення”, – говорить активіст ГО “Перемога”.
“Людей, які скоюють злочини, неможливо заховати за тюремними стінами і чекати, що проблема вирішиться, – каже директор державної установи “Центр пробації” Олег Янчук. – Ми вважаємо, що це питання потрібно вирішувати. Будуючи нашу пробацію разом з міжнародними партнерами, з представниками проєкту “Право-Justice”, проєкту МАТРА, ми створили систему, альтернативну тюремного ув’язнення “.
За 2019 рік на обліку ювенальної пробації було 344 таких дітей. І лише 5 із них (1,5%) вчинили повторні злочини. Решта – повністю відлучились від прокримінального середовища і успішно будують життя в соціумі.
Звісно, такий шанс можливий не для кожного. Співробітники служби пробації з’ясовують обставини життя, причини вчинення злочину, соціальне середовище, в якому жила людина, навчалася, працювала. Вони встановлюють ступінь суспільної небезпеки правопорушника, передбачають можливості вчинення ним нового злочину. На основі цих висновків готують аргументовану доповідь для суду, в якій містяться рекомендації щодо призначення покарання, пов’язаного з ізоляцією від суспільства чи ні.
За 5 років 98% усіх перебуваючих на пробації правопорушників не вчинили нових злочинів. До 3,4 тисяч працівників (психологів, юристів, соціальних працівників) вже долучилось майже 900 таких волонтерів, як Григорій Тонкий. Пробація дозволила їм не лише зцілитися, а й допомагати своїм співвітчизникам знайти свій шлях до позитивних змін та життя без злочинів.
Свою користь це принесло і платникам податків, адже пробація значно дешевша за утримання в’язниць. Як влучно підкреслює керівник проєкту “Право-Justice”, що є партнером “Центру Пробації” Довидас Віткаускас: “В’язниця – це дороге задоволення”.
Безпечне суспільство – понад усе!
Європейські експерти допомагають Україні розвивати систему пробації, впроваджувати кращі практики з майже 100-річного досвіду функціонування пробації. Зокрема, міжнародні експерти проєкту ЄС «Право-Justice» розробили кадрову стратегію для персоналу пробації, оцінку ризиків скоєння повторних злочинів, професійні стандарти, систему інспектування, удосконалили навчальні програми і розпочали роботу над впровадженням Реєстру засуджених та осіб, узятих під варту.
Також завдяки фінансовій підтримці ЄС волонтери розвивають службу пробації в Івано-Франківську та Дніпрі. На кінець січня 2020 року майже 900 волонтерів долучилося до проведення соціально-виховної роботи із засудженими. Вони надають засудженим психологічну та юридичну допомогу, сприяють працевлаштуванню та вирішенню побутових питань.
«Зараз в Україні близько 52,000 ув’язнених. Це величезна армія потенційних безробітних, які перебувають в жахливих умовах. Тому перед нами стоїть мета зменшити кількість людей у в’язниці, збільшивши кількість клієнтів пробації. Пробація робить суспільство більш безпечним за меншу ціну, ніж тюремна система. Цьому є багато доказів в різних юрисдикціях Європейського Союзу. І в цьому питанні Україна почала свій впевнений рух», – каже керівник проєкту ЄС «Право-Justice» Довидас Віткаускас.
Інститути справедливості і допомоги продовжують розвиватись. В найближчих планах Центру пробації в Україні – розбудова IT-інфраструктури із впровадженням єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту, електронний моніторинг, нові програми та вдосконалення того, що вже створено.
Їх позиція – на другий шанс має право кожен, хто не становить загрози життю і здоров’я громадян. І саме пробація забезпечує баланс між покаранням, шансом на виправлення та інтересами суспільства.
Підготувала Юлія Іванюк
за матеріалами прес-служби
