Хлопець родом із Крижополя й перебував у країні під час миротворчої місії ООН. Про трагедію відомо зовсім небагато — через мокру асфальтовану дорогу бронетранспортер із українцем та іншими бійцями на борту під час розвідувальної місії втратив керування та перекинувся. Четверо отримали травми, а ось капрал закордонного інженерного полку Володимир Рибончук загинув на місці. Йому було 24 роки, служив із 2015 року, мав чимало нагород — був нагороджений закордонною медаллю «Сахель» і медаллю за військовий захист території «Страж». Також мав бронзу «Національної оборони». Нам вдалось поспілкуватись із батьком загиблого – Русланом Рибончуком, йому дуже важко згадувати про сина без сліз…

– Свого часу я теж був військовослужбовцем, але у важкі 90-ті роки звільнився. Займався підприємництвом, потім почав їздити за межі країни, працював понад 10 років у Парижі.

Після закінчення місцевої школи №1 син вступив до Вінницького педагогічного університету. Провчився два роки, перевівся на заочне відділення, а потім так сталось, що захотів поїхати за кордон, — каже Руслан Рибончук. — Старший син служить вже давно у Франції, має громадянство, тож Володимир обрав і собі таку дорогу. Брав участь у миротворчих місіях. У легіоні він пробув чотири роки, в грудні вже мав закінчуватись контракт, і він мріяв повернутись до України. Мав кохану дівчину та багато планів. Кожну відпустку їздив додому. Мені достеменно не відомо, що сталось у Лівані, це хай встановлює слідство. Про трагедію дізнався із Фейсбук. Телефонували з легіону командир та друзі Володимира. Я відразу сказав – не треба офіціозу, кажіть все, як є, а вони дякували за сина, просили вибачення, згадували його як світлу, розумну людину — він же у нас постійно усміхався, наче те сонечко… Я й сам не знав, що в мене такий син.

Вранці 16 березня тіло Володимира Рибончука доправили у Париж. А коли повернуть до рідного Крижополя – поки що невідомо.

– Через епідемію коронавірусу ситуація дуже складна. Я вже зібрав сумку, аби добратись до Києва й звідти літаком до Франції. Але не встиг – рейси скасовані, аеропорти закриті. Від розпачу душа розривається, ходжу сам не свій, дружина постійно плаче. Ми б полетіли, то там би хоч із дитиною попрощались… Дай Бог, щоб все це якнайшвидше вирішилось…

Додамо, що Французький іноземний легіон створений 9 березня 1831 року королем Луї Філіпом I. Наразі він входить до складу Сухопутних військ Франції. До легіону приймають чоловіків-іноземців віком від 17 до 40 років, мінімальний контракт підписують на 5 років.

У наші дні його використовують здебільшого для запобігання воєнним діям у межах місій під егідою ООН або НАТО (наприклад, Боснія, Косово, Афганістан), у миротворчих операціях, для евакуації людей із районів ведення воєнних дій, надання гуманітарної допомоги, відновлення інфраструктури (наприклад, у Лівані і після цунамі 2004-го у Південно-Східній Азії).

Віталіна Трудько