– Ввечері 17 березня з боку «вагової прохідної» на завод приїхав чужий транспорт — трактор і машина з різаками та газовими балонами. Ясно було, що збирались завод вирізати на металобрухт! Люди підняли тривогу, викликали поліцію і перекрили їм дорогу.
П’ять годин, до глибокої ночі, кирнасівчани чекали власника заводу, який начебто мав приїхати. Та не дочекались… Трактор і машина зараз стоять у гаражах у сусідніх Капустянах, напевне, очікують чергового виїзду «на діло», — обурюються жителі Кирнасівки. — Так звані попередні власники перепродали наш цукрозавод «донецьким» з Краматорська. В той час, як вінничани захищають нашу землю на Сході, з Краматорська сьогодні приїхали загарбники нищити цукрову галузь! В Україні епідемія, карантин, а вони користуються моментом і роблять чорні справи, щоб набити кишені!
Кирнасівка у черговий раз повстала! Біля заводу зібрались люди і не допустили невідомих на територію. Мало того, кирнасівчани виставили цілодобову охорону підприємства — вдень чергують жінки, вночі чоловіки! Але у цьому протистоянні ніякої підтримки ні від органів влади, ні від правоохоронців люди не отримали.
– Вранці 23 березня знову завітали незвані гості. Цього разу — молоді хлопці з нашивками «Гепарда», озброєні автоматами, ще й службових собак привезли. Страшно було дивитись на цей бойовий загін! — продовжили кирнасівчани. — Ми викликали Олега Боровського, в.о. голови Тульчинської РДА, і в.о. начальника Тульчинського райвідділу поліції. Та навіть їм, представникам районної влади, приїжджі ніяких документів не показали. Далі центральної прохідної ми їх не пропустили, а вони пообіцяли наступного разу привезти всю документацію. Знайома картина! За 12 років ми багато таких обіцянок чули, і жодна не була виконана! Чому місцева влада «грає в мовчанку» і нічим не допомагає? Чому правоохоронці не цікавляться цими зайдами?
…Нагадаємо, громада Кирнасівки 12 років відбиває атаки «різників». Крім того, коли з’явилось рішення Печерського суду у Києві про вивезення 1,5 тис. т старого заводського цукру на утилізацію, — люди не дали це зробити. Стали на захист, бо вважають цей цукор народним добром і переконані, що його не утилізують, а просто пересиплять у нові мішки і продадуть. Кирнасівчани чергують біля цукрозаводу і не втрачають надії на допомогу влади…
