По всьому світі 2 квітня одягають блакитне на знак підтримки дітей з аутизмом. Це знак того, що людину розладом розвитку нервової системи визнають як особистість.
«Діти дощу» – ось так образно почали називати дітей з аутизмом після виходу в світ голлівудської кінематографічної роботи «Людина дощу». Символіку цього дня уособлюють блакитний колір та пазли.
Аутизм як проблему визнали лише наприкінці 30-х років 20го століття. З того часу збільшились не лише можливості суспільної свідомості, а і технології та медицина. Що в правильному поєднанні дає розуміння та перспективу розвитку дитини з аутизмом.
На сьогодні однією з проблем як батьків, так і дітей з аутизмом є те, що суспільство не готове їх сприйняти. Через це процес інклюзивної освіти в Україні гальмують. Навіть у Вінниці важко влаштувати дитину з аутизмом до звичайної школи, про те позашкільна освіта для таких діток прогресує. І зараз своїми відчуттями в цей день з нами ділиться педагог – організатор позашкільного навчання діток з аутизмом – Тетяна Поліщук. Це жінка, яка щоденно працює з «дощовими дітками» і вважає, що розлад – це не вирок. Вона організовує кулінарні майстер класи, фотопроекти, оздоровчі поїздки та художні уроки, і все це для діток – аутистів та їхніх батьків. Далі – її пряма мова.
«Діти – це чудо, і не залежно від їхнього фізичного розвитку. Я все життя в педагогіці, і вважаю своїм покликанням навчати та допомагати. А тут я маю змогу зробити це через мистецтво – бісероплетіння, малювання, аплікації. Мами дітей з аутизмом вважаються найбільш замкнутою від стресів категорією з поміж інших. Адже ці дітки не передбачувані. Вони надзвичайно різні – одні занадто мляві, інші активні. Проте людям слід розуміти одне, що аутизм – це розлад, а не хвороба! Це не є тією проблемою, через яку слід викидати таких діток із суспільства. А батькам я раджу сприймати це як виклик долі – завдання, яке потрібно вирішити!»
Софія Копач