Державні службовці почали під себе серйозно підгрібати ще за Порошенка. Нам казали, що, мовляв, дамо суддям, прокурорам та поліції більші зарплати – і вони захищатимуть інтереси народу. Дамо більше чиновникам – перестануть брати хабарі та відкати. І що?

Хоча насправді влада в такий спосіб об’єднувалась проти невдоволених державною політикою громадян. Підкупляла вищих силових чинів, щоб ті кидали «беркутів» на мітингарів, і приймала незаконні рішення на користь чинуш, що наживалися на війні, зневазі до пенсіонерів, причісуванні бюджетів та заволодінні іншим народним багатством.

Зрештою, офіційні ціни на газ та інші ресурси, низка судових процесів проти громадських активістів, скинуті на гальма справи по Майдану підтвердили, що нічого не змінилось зі збільшенням зарплат та премій високопосадовцям. Більше року обурене суспільство кипіло від захмарних виплат керівникам держпідприємств, членам наглядових рад. А згодом і міністрів, які відверто вже говорили, що прийшли на ці посади заробляти гроші. Від трьохсот тисяч гривень до двох мільйонів на місяць при мінімалці для медсестри і 1800 гривень трудової пенсії нікому з владного Олімпу не здавались несправедливими і нелогічними.

І так захопились у коридорах влади власними інтересами, що почали забувати про державний бюджет, який просто не міг витримати таких чиновницьких апетитів. А тим часом українців вже почали готувати до думки, що наші нардепи також мають отримувати значно більше. І на Офіс президента ніби треба ще додати, і на суддівські пенсії по 120000 грн. Та ще й на політичні партії виділили мільйони. Хоча деякі з них фактично розпалися в найвідповідальніший для країни момент і поставили під загрозу національну безпеку. Чи, може їх і не було, а лише групка горлопанів у Києві на телеканалах і найближчі друзі та родичі?

Про те, що безбожно пиляються бюджетні кошти через зарплати, доплати та премії чиновників, ми писали не раз і отримували сотні листів від наших читачів-пенсіонерів, які ледь виживають на свої жебрацькі пенсії. Вони скаржилися, що все життя добросовісно працювали, будували заводи, фабрики, станції, які зараз збагачують олігархів, а роботяги стали злидарями. Люди продовжують обурюватись тим, що в час національної загрози та загальної біди віппосадовці продовжують декларувати соціальну несправедливість своїми зарплатами.

Мабуть, саме тому Президент України Володимир Зеленський заявив днями у своєму черговому зверненні до народу, що мільйонні зарплати для держслужбовців, суддів, прокурорів, членів наглядових рад відтепер – у минулому. Найбільша зарплата для цієї категорії службовців відтепер не може перевищувати 47000 гривень. Нагадаємо, що попередньо були відмінені премії та доплати. Бо важко зовсім стало зводити бюджетні кінці з кінцями. Але подивимось на реакцію чиновників, бо вже не раз благородні та справедливі наміри окремо взятого посадовця якось розчинялися у круговому опорі свити. Так, як це було з Юлиною тисячею чи доплатами для українських пенсіонерів.

Хоча не виключено, що епідемія коронавірусу стала прозрінням для деяких народних слуг. Можливо, вони нарешті побачили справжню картину українських реалій. А тепер спробують серйозно звести наш дебет з кредитом. Порахувати, скільки у нас чиновників, нардепів, міністрів і всього того адмінперсоналу, управлінь справами, транспорту, приміщень, спецтехніки, обслуги для дорогих наших слуг народу. І скільки господар, народ, платник податків, що наймає всю цю команду собі в слуги, може реально їй платити за, частіше всього, неякісну та недобросовісну роботу. Тобто, діяльність, яка довела нашу країну до того, що слуги стали господарями і дурять та обкрадають свого хазяїна на кожному кроці. Адже досі ми обираємо нардепів з розрахунку на 52 мільйони жителів України, хоча нас уже на 20 мільйонів менше.

А крім київських чиновників, є ще ціла армія місцевих. Вони теж не дуже люблять афішувати свої зарплати та премії. Але часто їхні суми вже сягають столичних. Хто тут проконтролює? На місцевих депутатів надія невелика. Як правило, серед них також актуальний принцип «Мій інтерес». Хтось отримав кілька гектарів комунальної землі під чергову багатоповерхівку, комусь подарували приміщення, котре належало громаді… Тому без справедливої держави, яка сама формує громадянське суспільство, ми ніколи не вирвемось із цього зачарованого кола, як би гарно не говорив президент чи прем’єр-міністр.

Хіба справедливо, що керівництво провінційного міста вирішує не зачіпати своїх зарплат, а лише зменшити премії на 20 відсотків? При цьому тисячі підприємців, яким через карантин заборонили вести бізнес, повністю втратили дохід, та ще й змушені заплатити єдиний соціальний внесок, податки на землю та нерухомість. І зробити за власний кошт благоустрій тисяч так на 70. Це ж на премії для слуг народу. Скажімо, складав преміальний фонд для чиновників 50 мільйонів. Зважте, наших податків. Тепер вони візьмуть на премії 40 млн, а тим часом у лікарнях не вистачатиме тестів та засобів захисту для медперсоналу. І припиняється ремонт доріг та ремонт шкіл і дитсадків…

Напевно, досить цих втаємничених зарплат та премій і для місцевих чиновників. Напевно, досить викручувати руки платникам податків, щоб зібрати собі на премії та… можливі відкати. Шановні наші читачі, ви ж не раз скаржились, що голова вашої ОТГ підробив документи і привласнив через корупційні схеми 10, чи 20, чи 30 гектарів громадської землі або якесь дороге майно. Це теж уже якась епідемія. Треба її усією громадою зупиняти. Ми інформували про такі випадки керівників області. Якщо і у вас правоохоронні органи в спарингу з місцевою владою і закривають очі на зловживання, пишіть нам, будемо показувати цих «слуг народу» у всій красі, щоб знову не помилитися на чергових виборах до органів місцевого самоврядування.

P.S. Як з’ясувалось, народні слуги на сесії ВР обмежили собі зарплати лише на час карантину. Отже, гра в «народне терпіння» триває.

Головний редактор газети «33-й канал»