Перед українськими олігархами поставили завдання у першу чергу забезпечити лікарів належними засобами захисту, а медичні установи — якісним обладнанням, зокрема й апаратами ШВЛ.

У Тростянецькій районній лікарні, котра була ще на початку епідемії визначена у списку для госпіталізації хворих на COVID-19, готові приймати 20 хворих на коронавірус, створено 6 бригад медиків. На початку квітня був запас захисних костюмів, ліків, інших засобів захисту. Мали чотири апарати ШВЛ, два – в ремонті. Для одного апарату ШВЛ депутати вже виділили з місцевого бюджету кошти на позачерговій сесії. Інший пообіцяв купити нардеп Микола Кучер. Невдовзі так і сталося, в лікарню привезли апарат штучної вентиляції легень ШВЛ – РО – 6 – 0, який використовується в екстреній ситуації при наркозі та реанімації. Інший такий подарували Ладижинській лікарні. Адже саме тут проживає найбільше людей, котрі працюють на підприємствах компанії МХП. Про дарування дорогого апарата для районної лікарні дуже детально розписали у районній газеті, медики щиро дякували благодійникам з МХП, котрі загалом виділили на допомогу медзакладам Вінниччини понад 15 мільйонів гривень. (До слова, тільки за два роки, 2017-18, ця компанія отримала небувалу суму дотацій з державного бюджету на розвиток тваринництва – 2,3 мільярда гривень!) Та не встигла ще висохнути друкарська фарба на одах і подяках, як з’ясувалося, що подарований апарат ШВЛ – не працює. Ось так, виходить – на тобі, небоже, що мені не гоже?

– Цей апарат вже був у несправному стані, – розповідає головний лікар районної лікарні Анатолій Гіленко. – Він несучасний, навіть не середнього класу. Ми його навіть не наважилися використовувати. Нам пропонували замінити на такий самий, але ми відмовилися. На щастя, поки що апарати ШВЛ ми не використовували. Але коронавірус наступає, і ситуація може змінитися у будь-який момент. Депутати на сесії виділили кошти на купівлю апарата ШВЛ, а це 1 мільйон 58 тисяч гривень. Плануємо закупити сучасний апарат. Те, що нам подарували, – ще російського виробництва 2002 року випуску. До нього і запчастин ніде немає. Колись у нас були такі апарати, але ми давно їх списали, бо вони несучасні і не ремонтуються. Жодна фірма не береться їх «реанімувати».

– Апарат новий, але він занадто довго лежав десь на складах. З часом він став зовсім не придатний для використання, – підтвердив лікар-реаніматолог Тростянецької райлікарні Роман Кучеренко.

До слова, проблема з апаратами ШВЛ не лише у Тростянці. Вона, як виявилося, загальноукраїнська! Бо головне – не кількість і не піар на тлі коробок з подарованими апаратами, а те, чи він справді допоможе людині у критичній ситуації. У Вінницькій області на початку карантину було 182 апарати ШВЛ. Нині – 185. За словами голови облдержадміністрації Владислава Скальського, всі вони готові до використання. Ми маємо робити висновки з ситуації, котра склалася з коронавірусом в інших країнах, і виправляти власні помилки. Як повідомив під час брифінгу головний санітарний лікар України Віктор Ляшко, Україна має 3,5 тисячі апаратів ШВЛ. Тільки півтори тисячі з них справді робочих. В Італії – 5 тисяч штук. У Німеччині, котра теж страждає від пандемії, але має найнижчу смертність від цієї хвороби – 25 тисяч апаратів ШВЛ. За статистикою, рівень смертності від коронавірусу в різних країнах коливається в межах 2,5–7,7%. В інструкції Всесвітньої організації охорони здоров’я, розробленій для медзакладів, чітко сказано, що вже на ранній стадії необхідно проводити лікування за допомогою апаратів ШВЛ, адже у хворих на коронавірус – утруднене дихання. Загалом в Україні розгорнуто 16 тисяч «коронавірусних» ліжок. І в ідеалі кожне ліжко-місце мало б бути забезпечене апаратом ШВЛ. Але ще й, крім заражених на коронавірус, такі апарати необхідні й іншим, оскільки часто під час операцій чи у випадку звичайної пневмонії, інших захворювань органів дихання пацієнтів потрібно підключати до штучної вентиляції. Та маємо зовсім іншу ситуацію: вітчизняне збанкрутіле підприємство «Буревісник», котре виробляло апарати ШВЛ (до речі, більшість апаратів, про які розповідав пан Ляшко, вироблені саме тут, ще до середини 2008 року), можновладців, котрі задля власного піару роздаровують непотріб.

Наталка РОМАНЮК