Це абсолютно реальні факти. Якось у поминальні дні народ наніс на вінницькі кладовища стільки пасок та крашанок, що закарпатські цигани вивозили їх ужгородським поїздом тонами. Тоді, навіть, в цей пасхально-регіональний конфлікт між варягами і місцевими ромами та безхатьками змушена була втрутитись поліція.

Але ті пишні великодні столи, з яких діставалося й померлим родичам, й циганським свиням, на жаль, в минулому. Цьогоріч всі карти нам сплутав підступний коронавірус. Скромні великодні кошики святитимемо через телевізор, а поминальні дні вінницька влада перенесла на 6 червня.

Насправді, у багатьох селах Вінниччини на гробки люди й до того ходили на Зелені Свята. Тому, традицій ніхто не порушує. А з церквою на Великдень, то тут мусимо зрозуміти і прийняти. Підступна китайська болячка миттєво передається від людини до людини в місцях масового скупчення. І не вибирає чи то дискотека, чи храм. Скільки у нас вражених людей – невідомо. Скільки їх ще приїде на свята? Можна лише здогадуватись з огляду на мільйони хворих і загиблих у світі. Італійці та іспанці через незнання вже сходили на футбол у Мілані, де на стадіоні було 40000 болільників. І пішло – поїхало… Ніхто ж не хотів цих десятків тисяч смертей, люди просто не знали про заразу. А ми ж то уже знаємо.

Прикро, що не всі священослужителі одностайні в своїй позиції щодо великодніх богослужінь. Але, нехай Господь простить, та, заради безпеки сотень тисяч українців, можна використати ізраїльський досвід. Там через непоступливість хасидів влада перед Пейсахом наказала позаварювати двері в синагоги. До речі, в цій країні, де також йде війна, одна з найменших у світі смертностей від Covid 19. Лише один відсоток. А у нас вже доходить до трьох. Це при тому, що, за словами нашої влади, пік епідемії ще не наступив. Давайте всі разом, шановні наші читачі, не допустимо його в іспанському варіанті. Бо з нашою медициною він може стати ще гіршим, ніж американський.

А коли переживемо біду, ще не раз сходимо до церкви, пам‘янемо померлих родичів, повернемося на роботу, поправимо свій бюджет і порадіємо за наших дітей та онуків, яких вбережемо від напасті.

Тому залишаємось вдома, богослужіння відвідуємо онлайн, так само через телевізор освячуємо наші великодні кошики. Христосимось та цілуємось через Інтернет. Господь нас зрозуміє і простить, бо він Великодушний.

Думаю, що закарпатські свині до Зелених свят з голоду не поздихають, а нам таки треба поберегти себе та своїх рідних.

З повагою та найщирішими побажанням здоров‘я,
миру та добра і Божої Благодаті
головний редактор газети «33-ій Канал»