Парламентарі дійшли висновку про те, що щонайменше у випадку зі складом у Балаклії планування пожежі відбувалося за відома військових. Скандал виник і у випадку з Калинівським арсеналом, адже днями на засіданнях комісії інспектор Міноборони вказав на суттєвий брак боєприпасів. Після пожежі військові недорахувалися майна на майже 500 млн. гривень. Більш того, його не було ще до пожежі, позаяк боєприпаси і не вціліли, і не вистрелили. Втім, слідчі Служби безпеки України навіть не взяли до уваги цей факт, коли «намагалися знайти» винних у пожежі на складі. У висновку слідчої комісії парламентарів, із яким ознайомився наш кореспондент, йдеться, що протягом майже 2,5-річного досудового розслідування слідчими достовірно не встановлено не тільки причини, але і обставини самої події. Винні особи до відповідальності не притягнуті, що викликає сумніви в об’єктивності дій правоохоронців.

– Крім того, на засіданні від 6 березня 2020 року заслухано інформацію начальника Головної інспекції Міністерства оборони України, який до того ж повідомив про суттєві численні порушення обліку та порядку зберігання боєприпасів та іншого військового майна, — йдеться у висновку парламентарів. — Навіть на час проведення засідання комісії не підтверджена фактична наявність боєприпасів на суму близько півмільярда – 480 мільйонів 94 тисячі грн. згідно з їх балансовою вартістю. Але вказані факти взагалі залишились поза увагою слідчих слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області та відповідних процесуальних прокурорів. Отже, комісією продовжено розслідування обставин пожежі на території 48 арсеналу ЦРАУ Збройних сил України. З цією метою надіслані запити з метою отримання відповідної інформації, а також витребувано копію Акту службового розслідування від 30.10.2017 № 1221 Головної інспекції Міністерства оборони України. Комісією розпочато розслідування подій.

Зазначимо, що 26 вересня 2017 року у місті Калинівка, за 20 кілометрів від Вінниці, сталися вибухи на складах із боєприпасами та зброєю. Вони почалися на складах 48 арсеналу військової частини А1119. Там зберігалися найпотужніші снаряди «Градів», «Смерчів», «Ураганів». Зона їх ураження — 10-20 км при детонації. У повітря злетіло 32000 снарядів. Їх вартість експерти тоді оцінювали у 800 млн. Від вибухів боєприпасів пошкоджені близько 2000 будинків у Калинівці, Павлівці, Сальнику, Медвідці… Піротехніки виявили 998 вибухонебезпечних предметів. На ліквідацію наслідків вибухів із держбюджету було витрачено 47 млн зі 100 млн вже виділених грошей. Решту довелось повернути назад, бо до кінця року не змогли їх «освоїти» через бюрократичну тяганину. У 2018 році з обласного бюджету використали 3 млн грн. та виділили ще 5 для компенсації населенню. Але люди все одно обурені, бо не всі отримали допомогу, саме тому за цей час тричі незадоволені жителі виходили на імпровізовані мітинги, щоб привернути увагу влади до їхніх проблем.

Весь цей час розслідування справи, яка має півтори сотні томів, теж за «сімома замками». Підозру нікому не оголошували, але до адміністративної та дисциплінарної відповідальності притягували. І заплатили ці «стрілочники» лише мінімальні штрафи. Майора Романа Бондарця, який здійснював контроль за пропуском на територію частини, за рішенням Калинівського райсуду 10 листопада 2017 оштрафували на 2 465 грн.

Його понизили у званні. Весь особовий склад частини на чолі із командиром залишився на своїх посадах. Допитано понад 900 осіб та проведено чотири слідчих експерименти. Зрозуміло, що розглядаються різні версії. Найвірогідніша — вибухи могли статись через наземну диверсію:

– Ось на відкритий майданчик зберігання реактивних снарядів БМ-21 «Град» диверсанти спрямували дрон із вибухівкою. У Калинівці не була забезпечена належна охорона арсеналу, тому групі противника було легко потрапити і на саму територію. Водночас, попереднє слідство повністю спростовує заяви, що склад був підірваний саме бомбою. Про виявлених п’яних офіцерів повідомляв військовий прокурор Матіос. Але це могли і бути вчорашні керівники, які таким чином маскували нестачу зброї, яку кудись сплавили… Або ж ті, хто саме так хотів підставити новопризначеного командира Миколу Батюка, який в одному зі своїх інтерв’ю ось що сказав:

– На технічній території, де зберігалися боєприпаси, сталося три вибухи, після чого розпочалася детонація.

Версію із попередньою пожежею командир виключає цілком, зауважуючи, що перед тим йшли дощі і раптове займання неможливе.

Військові з Калинівського арсеналу після трагедії запевняли, що робили все від них залежне, аби трагедії не сталося знову. Та варто було пам’ятати про подібні події на арсеналі в Балаклії, які передували Калинівці. Через два роки ситуація повторилася і на Вінниччині. 11 вересня 2019 року на технічній території 48 військового арсеналу ЗСУ сталося загорання сухої трави на площі близько 3 га. Силами військової частини та ДСНС пожежу локалізували та загасили. Військова прокуратура Вінницького гарнізону порушила справу про «Недбале ставлення до військової служби». Пожежа виникла під час роботи саперів із порохами. Останні перевозили на місце складування для подальшої відправки на полігони для знищення. Під час розвантаження загорівся порох, а вогонь перекинувся на суху траву. На щастя, обійшлось без жертв, але ті події неабияк налякали Вінниччину, тим паче, коли винних у вибухах на складах до цих пір не знайдено, й, схоже, це станеться нескоро.

Віталіна Володимирова