Тепла частина року – не лише час активного росту дерев, а й період розвитку їхніх шкідників, листогризучих та стовбурових. Для лісівників Вінниччини одним із пріоритетних завдань є охорона та захист лісу. Крижопільські лісівники мають успішний досвід боротьби із непарним шовкопрядом. Цей листогризучий шкідник останніми роками почав з’являтися на нових ділянках, пошкоджуючи здебільшого цінну лісову породу – дуб звичайний.

Значний осередок непарного шовкопряда, а саме 63 гектари лісу з «інфікованими» деревами, виявили спеціалісти державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Вінницялісозахист» ще у 2018 році, в Заболотненському лісництві ДП «Крижопільський лісгосп». Відповідно до наданих рекомендацій минулої весни працівники лісгоспу провели наземні заходи боротьби із шкідниками. Вони цілих два тижні шукали та обробляли яйцекладки комахи сумішшю дизпалива і продуктів нафтопереробки. Цю процедуру називають нафтуванням. Масна плівка, яка вкрила після обробки волохаті яйцекладки, не дає можливості сформованим у яйцевих оболонках гусеницям вибратись. Це ретельна і складна робота, що вимагає уважності, адже важливо не пропустити жодної яйцекладки шкідника. Але проведені заходи на ранній стадії заселення шкідника дали очікувані результати. І на даний момент у лісових угіддях Крижопільського лісгоспу проблем із шовкопрядом немає.

– Для лісу наслідки життєдіяльності гусениць можуть бути згубними. Ми минулого року проводили обробку ранньою весною, ще сніг заледве зійшов, – розповідає інженер з охорони та захисту лісу ДП «Крижопільський лісгосп» О.Абрамов. – Адже якщо з цим припізнитись, то гусінь вибирається з кладки і мігрує у крону дерева, пошкоджує листя і пагони, розмножується і тоді набагато складніше її знищити.

Вчасне виявлення осередку шкідника, а також невідкладні заходи, спрямовані на недопущення розповсюдження гусениць, можуть попередити пошкодження лісу. Коли цього не зробили і гусінь вийшла – слід знищувати її механічним способом. Наступного року на цій ділянці уже важко буде знайти яйцекладку шовкопряда, самки відкладатимуть яйця уже або в кроні дерев, або під пнями, під камінням – спрацьовуватиме природній механізм захисту від природніх ворогів, птахів. Тому якщо ж вчасно не провели боротьбу з непарним шовкопрядом і виникає загроза масового пошкодження насаджень – потрібно проводити обробку дерев хімпрепаратами.

До речі, гусінь непарного шовкопряда відзначається значним апетитом. Гусениці з 4-5 яйцекладок (при чисельності 300 яєць в кладці) можуть майже повністю знищити листя 50-60 дерев. Шовкопряд активізується під час розпускання бруньок дуба звичайного, основної лісоутворюючої породи подільських лісів, об’їдає молоді пагони, тому дуб втрачає у прирості, не зацвіте і відповідно не плодоносить, значне пошкодження призводить до всихання дерев.

Тож уважність і швидке реагування крижопільських лісівників зберегли ліс.

Пресслужба Вінницького ОУЛМГ