Про перших вилікуваних і виявлених пацієнтів розповідає завідуюча амбулаторією КНП Центру сімейної медицини № 3 м. Вінниці Олена Линдюк.

– Ви вже 2-й місяць лікуєте і виявляєте хворих на коронавірус. Як це відбувається?

– Так, у нашій амбулаторії вже майже у кожного лікаря є такі пацієнти.

Наші лікарі виявляють хворих двома способами. Перший – у нас існує дві бригади і резерв, які постійно контактують із хворими. Їх викликають додому, коли велика температура і хворий не приходить до лікарні. Так би мало бути. Але не всі це розуміють. Тому передбачений другий варіант – щоб убезпечити хоч якось персонал, у нас на 1-му поверсі є приймальня. Туди приходять люди з різними хворобами, буває, що із підозрами. Ми робимо експрес-тести і, якщо виявлено коронавірус, одразу ізольовуємо цю людину, вживаються епідеміологічні заходи до рідних. А далі лікуємо амбулаторно. Щоденно перевіряємо хід їхньої хвороби за телефоном. При ускладненнях – госпіталізуємо.

– А швидкі тести правдиві?

– Не завжди. Але якщо виявляють коронавірус на швидких – значить, людина вже стовідсотково хворіє. І коли на ПЛР не підтверджуються, то це означає, що вона просто одужала. І у неї вже є антитіла.

– І людина, яка перехворіла, вже не захворіє?

– На перших порах так. Але це лише місяць, півтора, а далі невідомо – ми ж маємо справу із абсолютно невідомим вірусом.

– А як ви лікуєте хворих?

– Лікуємо як звичайний вірус антивірусними препаратами. Якщо є пневмонія – тоді антивірусними і антибактеріальними препаратами.

– У вас такі були?

– Так, двоє з пневмоніями, двоє — ні.

– І що, пневмонію лікуєте вдома?

– Так. Якщо не ускладнена.

– Але спеціалісти кажуть, що при коронавірусі горять легені і коли вже людина задихається – все, легені згоріли?

– Ми щоденно контролюємо їхній стан і відправляємо періодично хворих на рентген, щоб цього не допустити.

– І що, вони йдуть у звичайні рентгенкабінети і без спецкостюмів?

– Так, для цього там відводиться спеціальний час. А потім кабінет, який вони відвідали, обробляється дезрозчинами.

– У вас вже захворіли ваші колеги?

– Так. В один день двоє лікарів із спецбригад – до і після обіду. Захворіли ще в закладі медсестра і навіть сторож. Це молоді лікарі, що самі виявили бажання працювати у бригадах, які виїздять до хворих з підозрою на коронавірус.

– У них що, не було спецкостюмів?

– Були. Але десь все-таки «хапнули». Колега вже видужала, у неї була легка форма, в лікаря – двостороння пневмонія. Зараз продовжує амбулаторно лікуватись.

– Це тому, що він чоловік, яких більше «любить» коронавірус?

– Ні, ми помічаємо, що це як хто «хапнув» – тобто меншу дозу і більшу. Якщо одиничний контакт – легша форма. Якщо багато — важчий хворий.

– Скажіть, на вашу думку, це штучно виведений коронавірус чи природний?

– Скажу лиш те, що він один із 200 вірусів різних форм. І сьомий у сім’ї 6-ти інших коронавірусів. Але найновіший.

Вони є давно – і проти багатьох так само немає вакцини. І люди вмирають. Цей агресивніший і заражає в три рази більше існуючих.

– Є думка, що коронавірус вже існував ще в кінці минулого року в Україні, на Вінниччині і на нього хворіли люди. Що скажете?

– І ми так думаємо. Десь із 20 грудня ми лікували багато хворих із такими симптомами. Просто їх тоді не тестували ще. Запалення легенів – десь в 50 відсотків дають позитивний результат на коронавірус.

– А так звана БЦЖ – щеплення від туберкульозу, інших збудників – полегшує протікання хвороби, бо вінничани кажуть, що їх завжди запитують у лікарнях – чи робили їм БЦЖ?

– Зачасту так. Але не завжди.

– А як ви щоденно ходите на роботу і повертаєтесь додому? Не страшно самій заразитись і ще й рідних, з якими живете?

– Я живу із чоловіком і свекрухою, донькою – студенткою медвузу, тому розумію ризики. Щоденно змінюю одяг на роботі. Верхній у мене на балконі тепер «живе». Кожен раз крапаю краплі в ніс і очі. Промиваю горло. Але ніхто не застрахований…

– Чи допомагали люди, дякували, чи більше нарікань?

– Чому ж, допомагали і допомагають. Постійно Ірина та Олександр Домбровські, Наталія Пульникова та Андрій Турок. Ірина Савчук шила маски і навіть неповнолітня дівчинка – наша декларантка Ірина Гуцалюк.

– Подякуємо і ми від імені наших читачів та колективу за працю вам і усім лікарям, які, незважаючи на всі випробування, на передовій боротьби із пандемією і рятують нам життя.