Як писали журналісти-розс­лідувачі та експерти, вона встигла на цій посаді озолотити свою родину на багато поколінь вперед. Саме за її керівництва розцвітала медична та фармакологічна мафія. На закупівлях ліків та медустаткування «відкатувалися» мільярди. І пропорційно на ці гроші знищувалася медична галузь. До речі, чомусь затихли розмови про відповідальність «богатирьовської гвардії». Вони успішно проїдають вкрадені наші гроші.

А от пані Супрун, яка без корупційних шлейфів пішла з посади, добре дісталося на горіхи. Всією Україною лихоманило. До редакції майже щодня приходили обурені лікарі районних та місцевих медичних закладів. Із Шаргорода, із Жмеринки, з Козятина, Бару, Гайсина… На місцях збирались тисячі пацієнтів і вимагали нічого не реформувати. Хто порахує ті тисячогодинні моральні збитки? Але й це пережили, розібрались, заспокоїлись, пішли до сімейних лікарів, яких спочатку ігнорували.

Можливо, вона мала щирі наміри реформувати українську медицину. І, хтозна, якби їй дали доробити все до кінця і якби не коронавірус, можливо, ми б привели в якусь логічну систему залишки того, що було колись давно успішною і професійною медициною. Принаймні, навіть черговий реформатор галузі міністр Степанов визнав, що супрунівська первинка вдалась. Як виявилось, і другим етапом медреформи нормальні керівники теж вже встигли порадіти. Недарма ж головний лікар Іллінецької лікарні одним з перших став на її захист, бо гроші прийшли за пацієнтом.

Навіть президент вагався відразу зупиняти розпочату реформацію, бо було там багато раціонального. За винятком хіба що місця для мафіозі в білих халатах, вихованців та послідовників пані Богатирьової. А вони за цей час встигли уже перетворити державну медицину в сімейний бізнес, де кожен крок по золотому. Вони вигадали сотні фінансових схем, як перекачувати бюджетні гроші на лікування простого українця-трудяги, платника податків, у свої кишені. Їм краще взагалі нічого не міняти. Однак медична реформа від пані Супрун помаленьку рухалась. Сімейні лікарі, первинка, вторинка. Реально заповнені ліжко-місця, спеціалізовані центри.

Однак, як кажуть люди, нашу медичну мафію це не влаштовує, бо бюджетні гроші вже важче украсти. От і все. Після таких зусиль і затрат, народного супротиву, компромісу і порозуміння Україна знову змінює правила реформування медицини. Ніби під приводом захисту медиків від масового скорочення. Та на простих медиків у цій країні вже давно не звертають уваги. Навіть під час епідемії замість доплат просто дурять голови. І, швидше за все, не коронавірус став причиною зміни курсу, а, напевно, таки лобі старих провірених і довірених, які зараз масово повертаються до корита.

Насторожує позиція міністра Степанова, який заявив, що реформу треба зупинити чи призупинити, чи якось змінити… А що буде замість неї? Якщо він знає, як зробити краще, то нехай публічно розкаже українцям про свій план. По пунктах, конкретно і переконливо. Щоб нас знову не лихоманило на мітингах протесту. Якщо все зводиться до того, що йому для цього потрібно додаткових 11 мільяр­дів з бюджету, то хіба на ці гроші Супрун не змогла б завершити реформу? Сказати по телевізору, що я знаю, як краще – це ще не факт. Таких ми вже бачили багато на урядовій каруселі. Говорили-балакали… А потім тікали в Росію з награбованими мільярдами. Тому немає ніякої гарантії, що чергове «вдосконалення медичної реформи» остаточно її не поховає.

Тим часом колишня очільниця Міністерства охорони здоров’я Уляна Супрун розкритикувала такі методи «покращення» реформи охорони здоров’я: «Називати поліпшенням реформи «боягузливий крок у минуле – означає брехати і зневажати всіх українців, у тому числі медиків, які заслуговують гідної і справедливої винагороди за свою роботу, – написала вона у Фейсбуці. — Не можна трансформувати рівень медичної допомоги в лікарнях і поліклініках, коли ти дивишся на медиків як на електорат/потенційний ризик для місцевих виборів восени. Сьогодні і Зеленський, і Радуцький, і Максим Степанов захищають винятково власні політичні інтереси і статус-кво давно діючих у регіонах медичних еліт і фармацевтичної мафії».

Ось вам показник роботи теперішнього міністерства. За три місяці й досі не зуміти належно тестувати людей на COVID-19 у достатніх масштабах і забезпечити медиків елементарними засобами захисту. «Медикам – зрівнялівку і рабство, пацієнтам – страх, страждання і смерть, Зеленському та Ко – закордонні клініки та високі рейтинги. Українцям пора дорослішати, вимкнути телевізор і розуміти наслідки власних рішень», – додала пані Супрун.

Другий етап медичної реформи стартував 1 квітня. Він передбачав, що принцип «гроші ходять за пацієнтом» буде поширений на стаціонари. Очевидно, що тепер уже не підуть. І знову постає величезний знак питання: «До чого ж ми дореформуємось?»

Головний редактор газети «33-й канал»