Викладачка музично-теоретичних дисциплін Анастасія Балінова підкорила Інтернет-відтворенням образу співачки Анни Воробйової – Петрової з картини – портрету Карла Брюллова.

Карл Брюллов вперше побачив співачку ще в 1840 році, а вже в 41 написав її неймовірний портрет. В своїх нотатках він сам розповідав, що вперше почувши голос співачки прийшов в захват і не міг втриматися від сліз. В своєму часі ця жінка була ведучою артисткою, на концерт якої було не так легко потрапити. Але музикантка нашого часу – Анастасія, розповідає, що познайомилася з творчістю артистки ще в дитинстві, коли починала вивчати музичну літературу.

«В дитинстві, коли я відвідувала музичну школу, на уроках музичної літератури, де в нас були старі чорно – білі книги, я вперше побачила портрет цієї співаки в темі композитора, який написав оперу Іван Сусанін, де вона вже виконувала одну з головних ролей. Я запам’ятала на все життя цей образ. В якійсь мірі він мене наче переслідував, бо навіть тепер я як викладач музичної літератури відповідно часто зустрічаю репродукцію цієї картини в книгах», – ділиться спогадами Анастасія.

Створення образу з певної картини постало як одне з завдань в акторській школі, де викладає пані Анастасія. Як наставник початкових театралів, дівчина сама вирішила відтворити образ. Для цього вона перебрала більше сотні варіантів:

«Я передивилася багато що, але там десь був не мій стиль, там не мої манери, а то і образ взагалі не відгукувався. Коли я видивлялася портрети, і натрапила на цей, то відразу мурашки по шкірі пробіглися. Адже згадала перші спогади з портретом. Відразу збагнула, що в мене є і декорації в цій кольоровій гамі, і реквізит – перука та партитура, і навіть кофтинка з потрібної тканини також завалялась в шафі», – емоційно додає артистка.

В загальному викладачі школи акторської майстерності провели цілий «марафон копіювання» відомих картин. Особливістю стала відео зйомка учасників, де кожен відтворював театральний монолог героя, якого копіював. Комусь вдавалось, а комусь і ні, але вирішували це вже користувачі соціальних мереж, які під час карантину не шкодують свого часу, аби видивлятися та оцінювати як слід подібні речі.

Софія Копач