Зовсім недавно, 18 травня, Україна вшанувала сумну дату – 76 річницю депортації кримських татар, частина з яких переїхала до Вінницької області. Це прикро не звучить, але сьогодні кримськотатарський народ знову намагаються виселити з їхньої рідної обителі – Криму. Валерій Сіверчук – відомий мандрівник, військовий лікар та вінницький ресторатор, в честь глибокої поваги до старовинного народу вирішив оздобити один з власних ресторанів картиною кримськотатарської дівчини, котра  постає як символ волі, витримки та сили. Цей народ пережив багато знущань, і на серці кожного покоління залишається справжній глибокий рубець – пам’ять. Ідея створення картини зародилася вже давно, але створилася вона у травні 2020 року руками справжнього вінницького маестро – архі-художника Владислава Головащенка, роботи котрого прикрашають багато закладів, фестивальних локацій та подій міста. Автор портрету розповідає, що робота видалася клопіткою та особливою. Для того, щоб розкрити образ кримської татарки мало взяти пензель до рук та провести по полотні.

– Валерій скинув приклад  роботи, а я проаналізував з точки зору художника.  Довгий час я наводив справки про те, які національні особливості мають кримські татари, їхня культура та особливості. Мене підкорили їхні традиційні кольори – синя палітра, автентичне вбрання, головний убір як знак честі -те, що їм доволі притаманно. Я надихався цим, коли створював. У свідомому віці я часто бував в Криму, і це не зрівняно. Типова Кримська природа – це особлива краса. І ще в дитинстві мені закрався в пам’ять цей барвінковий образ, він був в мені, і лише зараз я мав можливість його оживити.

Владислав ділиться тим, що доволі важко пережив події з Кримом у 2013 році, адже там залишилось багато дорогих для нього людей, з якими пов’язана пам’ять. Тому в картину закладено набагато більше аніж якісний матеріал – справжня сакральність.

– За оплату з замовника роботи, я взяв рівно стільки, скільки коштували матеріали. Для мене ця робота – це справді особливість . Якщо всі Крим пам’ятають за море, то його пам’ятаю за людей, за їхню справжність, за їхню честь і людність. Гідність – це слово цілком характеризує кримськотатарських людей, в особливості жінок. Я залишив в картині частину себе – свою філософію, і це без перебільшення.

Власник закладу Валерій Сіверчук розповідає, що як тільки картину виставили на літній терасі то, до закладу прийшла делегація кримських татар для того, щоб спеціально подивитися на  художнє вшанування такої глибокої культури.

– Люди дивились і казали, що образ не лише передався зовні, а і цілком ментально. Є духовність і є зміст – основні символи – це головне.

Софія Копач