За сурогатне материнство жінці заплатять 13 тис євро, клініка отримає – мінумум в три рази більше.

Нещодавно в Києві розгорнувся міжнародний скандал: більше 60 немовлят, народжених українськими сурогатними матерями, через карантин не змогли забрати додому батьки-іноземці. Відтоді тема заробітку грошей на новонароджених не сходить зі шпальт українських медіа, хоча тема далеко не нова.

Відносно легкий, хоч і ризикований для здоров’я, спосіб заробітку все більше приваблює наших жінок. Наразі, «33-му каналу» відомо про 2-х вінничанок, які виношують дітей за гроші. Одна з них – Ольга Кицена погодилась розповісти нашим читачам подробиці своєї тимчасової функції інкубатора для китайського немовляти.

– Ольго, більшість сурогатних мам приховують свою вагітність інколи навіть від своїх рідних, а Ви написали про це публікацію на своїх сторінці у фейсбук. Навіщо?

– Я вирішила це не приховувати. Я мати-одиначка, моїй доньці 13 років. Чоловіка в мене немає. Ми з донькою живемо в однокімнатній квартирі разом з моєю мамою-пенсіонеркою. Я не могла просто так зникнути з життя на 9 місяців. Все рівно виникали б питання у моїх знайомих, друзів, родичів, на зразок «хто батько» і «куди поділась дитина». Тому, коли стало відомо, що я завагітніла і що дитині нічого не загрожує – я написала про це в фейсбук. Тоді ще багато хто подумав, що це жарт, бо пост опублікувала 1 квітня. Але, як бачте, ніяких жартів.

– Фінансове питання підштовхнуло вас на це?

– Звичайно. Всі сурогатні матері народжують для інших заради грошей. Так, безумовно, в цьому є важлива місія. Адже, хто б що не говорив, ми допомагаємо бездітній парі стати батьками. І це круто. Однак всі йдуть на цю програму через гроші. Я в клініці познайомилась з багатьма жінками. Деякі з них вже по 2-3 дітей для іноземців понароджували. Хтось купив квартиру і тепер хоче ремонт зробити, а хтось планує свій бізнес відкрити. І не всі там матері-одиначки, як я. В більшості з них є чоловіки, які підтримують своїх дружин. Я хотіла купити квартиру, думала грошей буде більше. Але в пісумку вийде не більше 13-14 тис євро. На квартиру хоч і не вистачить, але я зможу забезпечити своїй доньці репетиторів, спортивні секції, нормальне харчування та ін.

– Чому така мала сума? В рекламах пишуть про 25-30 тис євро.

– Я теж читала на сайті клініки про 30 тисяч. Але таку суму може отримати жінка, яка виносила двійню чи близнюків. А так, за одну дитину «чистими» на руки вийде тисяч 13. Ще дають 2 тис євро на весь період вагітності на харчування, тобто десь 6 тис грн на місяць. Це мало, як на мене. Клініка оплачує дорогу за наявності квитків, а в Київ я їжджу двічі на місяць. Оплачують також всі аналізи, зроблені за межами клініки. Останній місяць перед родами сурогатним матерям забезпечують проживання в Києві – квартиру чи готель, а також доїзд на таксі до клініки. Ну й звичайно, все медичне забезпечення: від препаратів до вітамінів – за рахунок клініки. Думаю, клініка, щонайменше, в три рази більше заробляє.

– Ваша донька вже достатньо доросла, щоб зрозуміти цю ситуацію чи говорили ви з нею про свою вагітність і як відреагувала на це ваша мати?

– Доньці я все пояснила, сказала, як є. Вона зрозуміла, бо дійсно доросла, підтримує мене. А мама…Ну, вона просто намагається не вмішуватись в моє життя. Не скажу, що вона була рада, однак і проти вона не була.

– Розкажіть про те, як ви дізнались про програму сурогатного материнства чи довго зважувались на таке?

– Це було, здається, два роки тому. Мені було 40 чи 41. Я побачила в фейсбуці рекламу, перейшла на сайт, де заповнила анкету. Однак мені довго не передзвонювали, я подумала, що це через мій вік. Та минулого літа мені зателефонували, запитали чи не передумала я ще і чи можу здати певний перелік аналізів, щоб вони перевірили мій стан здоров’я. Я не задумуючись, погодилась. Мені на вайбер скинули чималий список документів та довідок, який я мала їм привезти. Наприклад, треба було взяти довідку в поліції, що я не мала проблем із Законом, з наркодиспансеру, – що я не вживала наркотики, з психлікарні, – що в мене все в порядку з головою. І треба було пройти медогляд, як перед робою: кардіолог, гінеколог, мамолог та ін. Я все добросовісно пройшла, ніде нікому за жодну довідку не заплатила. Я достатньо довго займаюсь професійно спортом, тому алкоголь не вживаю, не палю. Організм мій – в асолютній нормі. Зібрала всі документи і поїхала в київську клініку.

– В Києві одразу робили запліднення чи брали вашу яйцеклітину?

Ні, в Києві мене ще раз повністю провірили й відправили десь на місяць додому. Потім, коли були готовими всі результати моїх аналізів, мене знову запросили. Лікарі приписали мені протизаплідні препарати, я їх місяць вживала, щоб підготувати матку до запліднення. Яйцеклітини у мене не брали і я б на це не погодилась. Сурогатним матерям підсиляють «готових» ембріонів. А так як ембріонів було декілька, я завагітніла близнюками. Та мій організм через вік не справився б з таким навантаженням, тому мені робили редукцію й залишили одного хлопчика. Батько майбутньої дитини був донорем сперми, а от яйцеклітину давала їм інша китайська жінка, бо мати, як ви зрозуміли, не може мати дітей. Тому я, по суті, здаю в оренду свій живіт китайцям на 9 місяців. Жодних моїх генів не буде в цієї дитини.

– Ви, до речі, вже знайомі з батьками цієї дитини?

– Ні, про те, що я виношую дитину для китайців я дізналась вже десь після місяця вагітності, коли підписувала контракт з клінікою. Такі умови. Мені розповіли, що вони з міста Ухань (місто в Китаї, де вперше в світі виявили коронавірус – ред.). З мене навіть знайомі жартували через це. Я можу якусь інформацію передавати батькам через перекладача, але не робила ще цього. Я чула, що деякі батьки-іноземці не втримуються, розшукують свою сурогатну матір і починають з нею спілкуватись. Однак клініка це не вітає. Знаю, що жінки виношують дітей для аргентинців, італійців, болгарів, а мені от китайці дістались. Не все ж має бути зроблено в Китаї.

– У вас прокинулись материнські інстинкти? Ви спілкуєтесь з малюком? Гладите живіт?

– Я його просто фізично відчуваю – це все. Я розумію, що переді мною велика відповідальність за життя цієї дитини. Я відношусь до неї з повагою: бережу себе, харчуюсь правильно, не п’ю, не курю, не нервую, відпочиваю постійно. Багато навчаюсь під час декрету, встигла закінчити курси дієтолога і продовжую навчатись в Академії фітнесу. Тому малюк буде розвиненим і розумним. Але я не відчуваю, що це моя дитина і так ніколи не говорю, до речі. Я кажу, що це хлопчик батьків-китайців. Він дуже активний малюк, постійно рухається, певно Джекі Чаном виросте.

– Ви побачите його після народження?

– В контракті клініки чітко написано, що одразу ж, в перші хвилини, після народження дитя, його забирають й не показують сурогатній матері. А мені одразу дають документи, де я напишу відмову від нього. Перш ніж віддати дитину батькам, їхнє ДНК співставляють. Мене попередили, що батьки можуть попросити, аби я побула з малюком кілька днів – це за додаткову плату у випадку, якщо вони не встигли приїхати й не хочуть, щоб його гляділа няня. Але зазвичай батьки прилітають на роди. Як тільки дитину забирають, матерям платять всю суму грошей.

– А якщо в сурогатної матері трапляється викидень, вона залишається без нічого?

– Їм компенсують якусь певну суму і пропонують через деякий час спробувати ще, максимально 4 рази можна бути сурогатною матір’ю. Дуже рідко трапляється, що в дитини знаходять якусь складну паталогію і її абортують. В контракті зазначено, що якщо при народженні в дитини знаходять паталогію, батьки все рівно зобов’язані її забрати. Тому те, що розказують жахи, мовляв, понароджують, дітей не беруть і їх потім в дитбудинки відправляють, – такого немає і не може бути.

– Ваші знайомі чи друзі засуджують вас?

– В очі ніхто не говорить, в соціальних мережах всі підтримують, кажуть, що це правильне рішення. Дуже багато незнайомих жінок присилають мені неймовірну кількість питань, бо я можу їм розказати те, про що не пишуть на сайтах. А більшість сурогатних матерів приховують свою вагітність, бо бояться засуджень. Тому я – своєрідний інформаційний провідник в світ сурогатного материнства. І чого засуджувати? Чомусь ніхто не судить тих, хто народжує купами тих дітей й прирікає їх на голод. Сурогатні матері дають можливість бездітним людям стати батьками. Це прекрасно. І нічого поганого в тому, що тобі за це заплатять.