Дистанційне навчання вже кілька років набуває популярності в Європі. Але Україна стикнулась з цим вперше. Чи готова була Вінниччина до такого типу освоєння матеріалу? Які можливі наслідки дистанційного навчання?

Школярі, студенти вбачають позитивні сторони. Можна просто цілий день в ліжку навчатися. Проте майже весь позитив на цьому закінчується. Восьмикласниця із школи №20 геть незадоволена такою освітою: «Я вважаю, що дистанційне навчання — це добре, але, коли воно сплановане. На жаль, моя школа вирішила зробити не онлайн-заняття, а скидати по 1000 домашніх завдань у день, без уроку та пояснень. То хіба я можу ставитися до цієї анархії схвально? Я за навчання в онлайн-режимі, коли всі можуть запитати вчителя, заробляти оцінки. Коли ти бачиш своїх однолітків, навіть через екран. В Європі ця система куди розвинутіша, ніж у нас. Моє навчання складалось із мільйонів посилань на різні сайти і надписом: «Вчиться, діти! Ось вам Вікіпедія!»

Вчителька основ здоров’я та правознавства Юлія Анатоліївна Охріменко з фізико-математичної гімназії №17 каже: «Україна не була готова зовсім. Звісно, наша школа мала змогу трішки зорієнтуватись у цій ситуації, оскільки в нас є кваліфіковані вчителі та новітні технології. Зрозуміло, що оцінки у більшості покращились, але, думаю, це є допомога батьків, технічні засоби. Продовження дистанційного навчання — це дуже погано, бо дітям, в першу чергу, потрібна комунікація. Переписки, відсутність живого спілкування негативно впливають на розвиток дитини. У мене бували такі ситуації: вмикаю комп’ютер, а там 600 повідомлень, і кожен школяр чекає коментар. Відчувається стрімке погіршення зору. Дуже важко всім приділити час, і відповісти».

Навчання в університеті дещо відрізняється від шкільного – стверджує студентка 3 курсу факультету філології та журналістики Вінницького державного педагогічного університету Олександра Демінська: «Позитивні сторони – це те, що кожен має змогу проявити себе, оскільки на парі тільки 10 студентів в середньому отримують бали, інші соромляться, не готові чи взагалі не мають можливостей. Для мене продуктивність стала кращою, адже з’явилось більше часу, який я приділила навчанню. Але для школярів це тільки негатив, оскільки вони розслабляються на карантині. Вчителі дають учням тільки матеріал, не пояснюють. Якщо ми – студенти, можемо самостійно опановувати інформацію, то учні, особливо молодших класів, ще не володіють такими навичками як пошук та обробка інформації самостійно. Хтось вивчає матеріал частково, хтось пропускає. Якщо карантин продовжиться, діти перестануть виконувати домашнє завдання, не відчуватимуть зобов’язань, це призведе до негативних наслідків – деградації населення».

Викладач методики фізичного виховання та спорту Вінницького державного педагогічного університету Володимир Леонтійович Яковлів розповідає: «Продуктивність студентів досить непогана, оскільки вони у будь-який час можуть виконувати завдання. Але продовження дистанційного навчання негативно вплине на розвиток професійних якостей студентів. Денну форму замінити неможливо, тому що живе спілкування набагато краще, ніж на відстані. На факультеті фізичного виховання особливо необхідна присутність студентів, бо, окрім теоретичних дисциплін, дуже багато практичних, що в ліжку просто неможливо опанувати».

Можливе продовження дистанційного навчання — це лише вимушений захід. Оскільки в учнів немає режиму, не виробляються такі риси, як пунктуальність, відповідальність. Теорія важлива, але без практики вона мертва. Без комунікації значно зменшиться словниковий запас і виникне страх соціуму. А як бути із дітьми з сіл та незаможних родин, які елементарно не мають доступу до Ынтернету та гаджетів? Тому сьогодні, як переконана більшість наших співрозмовників, переходити в Україні на дистанційне навчання означає вбивати освіту.

Наталія Ленькова,
студентка-журналістка

Від редакції. Громадяни України зібрали вже більше тридцяти тисяч підписів під петицією до президента Зеленського. Люди вимагають скасувати дистанційне навчання і повернути з нового навчального року докарантинний навчальний процес. У шкільних класах, з учителями та живим спілкуванням на уроках. Щоб вберегти від знищення систему освіти. Петиція розміщена на сайті президента. Якщо вам небайдужа доля ваших дітей та онуків і цивілізоване майбутнє України — приєднуйтесь.