Слідчий ізолятор у Вінницькій в’язниці, котрій понад 100 років, відтепер має платну камеру. З нагоди її відкриття до Вінниці прибув міністр юстиції України Денис Малюська. Без зайвого офіціозу спробував прилягти на нове ліжко, вмикав плазмовий телевізор у новій камері. Умовами залишився задоволений. Без сумніву, така камера користуватиметься попитом. А от безплатні камери, куди він теж встиг заглянути і поспілкуватися з затриманими — це суцільний жах! До європейських стандартів там – як від землі до неба! — підсумовували побачене.

Є, звичайно, у нашій похмурій установі виконання покарань і камери «підвищеного комфорту», які успішно продаються адміністрацією. А вона навмисно створює такі умови, щоб родичі ув’язненого були змушені доплачувати за «послуги» і за поліпшення умов тримання… Такі випадки вже давно стали неписаним правилом у всіх виправних установах України. Власне, тому в країні зважилися на такий експеримент: за цілком легальну фіксовану плату надавати ув’язненим можливість пожити у людських умовах. Зрозуміло, що це не санаторій чи люкс-номер у готелі, але умови у відремонтованій камері, на переобладнання котрої витратили близько 100 тисяч гривень, ціл­ком комфортні. Ліжка на трьох, плазма, електричний чайник, мікрохвильовка, кондиціонер, посуд, цивілізований санвузол. Кошти — на рахунок спеціального фонду слідчого ізолятора. Згодом їх використають на ремонти інших камер, не випрошуючи гроші з державного бюджету. Після вироку суду перебування у по­ліпшених камерах не передбачається.

Серед щойно відкритих в Україні камер найдорожче коштує проживання у Хмельницькому СІЗО. Там за місяць треба буде викласти 4910 грн. Найдешевше — 2508 грн. — місяць проживання у камері Чернівецького СІЗО. У Вінницькому СІЗО ціни середні. Одна доба коштує 586 гривень. Тиждень — 2095 гривень і місяць — 3123 гривні. Звичайно, ризик виникнення нових корупційних схем тут не відкидають. Але запевняють, що буде встановлена система відеоспостереження для моніторингу заповнюваності камери і це систематично буде звірятися з інформацією по спецрахунку СІЗО.

– У Києві ціна на платні камері істотно вища — 12 тисяч гривень на місяць, — поділився враженнями Денис Малюська. — Безкоштовні камери потребують значного по­ліпшення. А коштів на це не вистачає. Тому великі сподівання на платні камери. А ще й розглядається можливість дотримання стандартів і забезпечення екстрадицій з-за кордону наших топ-злочинців. Вони тікають за кордони, і звідти їх не повертають тільки тому, що ми нібито не можемо забезпечити для них нормальні європейські стандарти утримання, як це сталося з Онищенком. Так ось, ми вже готові приймати наших корупціонерів. Будь ласка, приїжджайте! До речі, до кінця року практично у кожному СІЗО будуть облаштовні платні камери.

Є вже люди, котрі скористалися такою послугою. У Києві — дев’ятеро, у Львові — двоє, у Запоріжжі – троє. За таку послугу ми вже отримали більше 125 тисяч гривень і розпочали ремонти в інших камерах у Лук’янівському СІЗО.

Поцікавилися журналісти у міністра і ситуацією з коронавірусом та можливою амністією з причини його поширення.

– Масового звіль­нення ув’язнених у зв’язку з епідемією не буде. Ситуація з коронавірусом у нас значно ліпша, ніж поза межами виправних установ, — сказав Денис Малюська. — За весь час у нас було тільки троє хворих у легкій формі. Одна особа померла. Власне, коронавірус був діагностований у день його смерті. Набагато більше хворих серед працівників. Але вони підхопили вірус за межами установи. Вірус не поширюється завдяки багатьом заходам безпеки, котрі здійснює персонал. Це і дезінфекція, і обмеження побачень, судові засідання-онлайн. Була проведена велика робота і це при тому, що грошей на боротьбу з епідемією немає, адже місячна потреба — це більше ніж 100 мільйонів гривень лише на засоби інди­відуального захисту.

Фото Сергія ХІМІЧА